Фасцiї живота

Фасцiї живота (fascia abdominis). Їх поділяють на нутрощеву, заочеревинну і пристінкову фасції живота.

1) Нутрощева фасцiя живота (fascia abdominis visceralis) покриває деякі органи черевної порожнини й утворює для них підсерозний прошарок (див. тему “Очеревина та її похідні”).

2) Пристінкова фасцiя живота (fascia abdominis parietalis) розташовується на стінках черевної порожнини як із середини так із зовні.залежно від того, що саме вона покриває , виділяють її частини: попереково-клубову, поперечну та обгортальну фасцію живота.

Попереково-клубова фасція (fascia ilipsoas) покриває на задній стінці черевної порожнини попереково-клубовий м’яз. Далі фасція переходить на бічну стінку черевної порожнини й отримує назву поперечної фасції (fascia transversalis). У нижній своїй частині ця фасція має деяке стовщення у вигляді між’ямочкової зв’язки (lig. interfoveolare), бічна частина якоїє одним із країв глибокого пахвинного кільця. Продовжуючись донизу – в порожнину таза, пристінкова фасція живота отримує назву пристінкової фасції таза. Та частина, що лежить на діафрагмі, має назву діафрагмової фасції (fascia diaphragmatica).

Обгортальна фасція живота (fascia investiens abdominis) – складова пристінкової фасції, розташовано більш поверхнево, ніж перші дві фасції. Вона утворює кілька розгалуджень і покриває з усіх боків (за вийнятком внутрішньої поверхні поперечного м’яза живота) м’язи живота.

Пiхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), являє собою щiльний апоневротичний футляр. Вiн утворений апоневрозами всiх трьох широких м’язiв живота (зовнiшнього косого, внутрiшнього косого та поперечного). У пiхвi прямого м’яза розрiзняють передню та задню пластинки. Передня пластинка пiхви (lamina anterior) утворена:

а) вище від пупка: апоневрозом зовнiшнього косого м’яза живота та передньою пластинкою апоневрозу внутрiшнього косого м’яза живота;

б) нижче від пупка: всiма трьома апоневрозами – зовнiшнього косого м’яза живота, внутрiшнього косого м’яза живота та поперечного м’яза живота (мал. 92).

Задня пластинка пiхви прямого м’яза живота (lamina posterior) утворена:

а) вище від пупка: задньою пластинкою апоневрозу внутрiшнього косого м’яза живота та апоневрозом поперечного м’яза живота;

б) нижче від пупка: поперечною фасцiєю.

На заднiй пластинцi пiхви є дугоподiбна лiнiя (linea arcuata), що є межею мiж апоневротичною (вище від лiнiї) та фасцiальною (нижче від лiнiї) частинами задньої пластинки пiхви. Переконайтеся, що дугоподiбна лiнiя опуклiстю спрямована вгору. Розгляньте на препараті пiвмiсяцеву лiнiю (linea semilunares). Вона являє собою мiсце переходу поперечного м’яза живота у його апоневроз. Пiвмiсяцева лiнiя опуклістю спрямована назовні.

Бiла лiнiя живота (linea alba), утворюється переплетенням волокон апоневрозiв трьох широких м’язiв живота – зовнiшнього косого, внутрiшнього косого та поперечного як свого, так i протилежного боків. Бiла лiнiя натягнута вiд мечоподiбного вiдростка груднини до лобкового симфiзу між прямими м’язами живота. Више від пупка вона ширша, досягає 2 – 2,5 см в ширину, а нижче пупка звужується і потовшується. Її стовщення біля симфізу називають підпорою білої лінії живота (adminiculum lineae albae). У бiлiй лiнiї розмiщене пупкове кiльце (anulus umbiliсalis). Воно обмежоване пучками апоневрозiв зовнiшнього та внутрiшнього косих м’язiв живота, а також глибокими концентричними волокнами апоневрозу поперечного м’яза живота.

В ембрiональний перiод розвитку через пупкове кiльце проходять двi пупковi артерiї, пупкова вена, сечова протока. Пiсля перев’язування пупкового канатика та вiдпадання пуповини все кiльце виповнюється сполучнотканинними стoвщеннями. У дiлянцi бiлої лiнiї та пупкового кiльця можуть утворюватися грижі бiлої лiнiї, пупковi грижі. Бiла лiнiя бiдна на кровоноснi судини, тому тут хiрурги роблять розрiзи передньої стiнки живота, якщо необхідні широкі доступи до черевної порожнини.

Пахвинна зв’язка (lig. inguinale; див. мал. 65) являє собою нижнiй край апоневрозу зовнiшнього косого м’яза живота, цей край зрощується з верхнiм краєм широкої фасцiї стегна (fascia lata), загинається назад i вгору у виглядi жолоба. Пахвинна зв’язка починається вiд передньої верхньої клубової остi і прикрiплюється до лобкового горбка лобкової кiстки. У присередньому вiддiлi пахвинна зв’язка подiляється на двi нiжки: присередню (crus mediale), що прикрiплюється до передньої поверхнi лобкового симфiзу, та бічну (crus laterale), що прикрiплюється до лобкового горбка.

Між ніжками є щілина трикутної форми, верхній кут якої утворений міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales). Усі ці структури утворюють поверхневе пахвинне кільце. Вiд присереднього вiддiлу пахвинної зв’язки вiддiляються волокна, що йдуть вгору i присередньо i вплiтаються в бiлу лiнiю живота, утворюючи повернену зв’язку (lig. reflexum). Інша частина волокон, що відходять від ніжки пахвинної зв’язки, йде вниз i прикрiплюється до лобкового гребеня лобкової кістки, називається затоковою зв’язкою (lig. lacunare).

Пахвинний канал (canalis inguinalis) являє собою щiлиноподiбний простiр у переднiй черевнiй стiнцi, що розмiщений в пахвинній дiлянцi, над пахвинною зв’язкою. Довжина – 4 – 5 см. Канал мaє косий напрямок – зверху вниз, ззаду наперед, з боку до середини. У пахвинному каналi розрiзняють стiнки i два кiльця (отвори).

Канал має чотири стiнки:

1. передня стiнка – апоневроз зовнiшнього косого м’яза живота i мiжнiжковi волокна;
2. задня стiнка – поперечна фасцiя;
3. верхня стiнка – вiльнi (нижнi) краї внутрiшнього косого та поперечного м’язiв живота (як м’язової, так i апоневротичної частин);
4. нижня стiнка – жолоб пахвинної зв’язки.

Поверхневе пахвинне кiльце (anulus inguinalis superficialis) обмежоване:

• присередньо – медіальною нiжкою пахвинної зв’язки;
• зовні – бічною нiжкою пахвинної зв’язки;
• спереду – мiжнiжковими волокнами, що утворені поверхневим листком власної фасцiї живота;
• сзаду – поверненою зв’язкою.

Глибоке пахвинне кiльце (anulus inguinalis profundus) – слабке, лiйкоподiбно заглиблене мiсце в розпушеній поперечнiй фасцi, що розмiщується на 1 см вище від середини пахвинної зв’язки, зовні від бічної пупкової складки і збігається з розташуванням бічної пахвинної ямки.

Обмежоване присередньо i знизу мiж’ямочковою зв’язкою, ця зв’язка утворена стовщеними волокнами апоневрозiв внутрiшнього косого та поперечного м’язiв, поперечної фасцiї. Задня стiнка пахвинного каналу зміцнена пахвинним серпом (falx inguinalis), утвореним волокнами апоневрозів внутрiшнього косого та поперечного м’язiв. Присередньо вiд глибокого пахвинного кiльця в бічнiй пупковiй складцi розташованi нижнi надчеревнi артерiя та двi вени. Це враховують пiд час оперативних втручань (мал. 94).

На очеревинi, що покриває задню стiнку пахвинного каналу, є присередня та бічна пахвиннi ямки (fossa inguinalis medialis et fossa inguinalis lateralis).

Вони розмежованi за допомогою бічної пупкової складки (plica umbiliсalis lateralis). Присередня пахвинна ямка, збігається з поверхневим пахвинним кiльцем. Бічна пахвинна ямка збігається з глибоким пахвинним кiльцем.

У разі випинання нутрощiв у межах бічної пахвинної ямки вони проходять через глибоке пахвинне кiльце, через пахвинний канал i виходять з нього через поверхневе пахвинне кiльце. Таке патологічне випинання нутрощів називають косою пахвинною грижою. У разі випинання нутрощiв у межах медiальної пахвинної ямки вони виходять через поверхневе пахвинне кiльце (через пахвинний канал не проходять), утворюючи пряму пахвинна грижу. У пахвинному каналi розмiщуються: у чоловiкiв – сiм’яний канатик; у жiнок – кругла зв’язка матки.