ХАЛАЗІЯ КАРДІЇ

Халазія кардії (або ахалазія кардії) — це захворювання, яке характеризується порушенням функції кардії (нижнього сфінктера стравоходу), що веде до її стійкого розширення та утруднення виведення їжі зі стравоходу в шлунок. Це стан, при якому нижній стравохідний сфінктер не розслабляється належним чином, що ускладнює процес ковтання та призводить до зворотного потоку їжі або кислоти в стравохід (рефлюкс).

Причини:

1. Порушення нервової регуляції: Основною причиною халазії є ураження або відсутність нормальної нервової іннервації кардії, зокрема втрату нейронів, які контролюють розслаблення нижнього стравохідного сфінктера.
2. Травми: Механічні травми стравоходу можуть порушити його функціонування.
3. Інфекційні захворювання: Вірусні або бактеріальні інфекції можуть сприяти розвитку цього стану.
4. Автоімунні захворювання: Іноді халазія є частиною більш широкого автоімунного процесу, що порушує нормальну діяльність нервової системи.
5. Генетична схильність: Існує також можливість, що спадкові фактори можуть відігравати роль у розвитку цього стану.

Симптоми:

1. Шлунково-стравохідний рефлюкс: Через порушення нормального функціонування кардії, що не може належним чином розслаблятися, вміст шлунка може потрапляти назад у стравохід (рефлюкс), що викликає печію, біль за грудною кліткою та інші дискомфортні відчуття.
2. Езофагіт: Пошкодження стравоходу через зворотний потік кислоти з шлунка може викликати запалення стравоходу — езофагіт, що проявляється болем, труднощами при ковтанні та навіть виразками.
3. Труднощі при ковтанні (дисфагія): Хворі на халазію часто відчувають біль або дискомфорт під час ковтання їжі, особливо твердої.
4. Блювання: Через накопичення їжі у стравоході, пацієнти можуть страждати від блювання, що зазвичай відбувається після їжі або вночі.
5. Відчуття переповнення або здуття: У зв’язку з порушенням нормального проходження їжі до шлунка пацієнти можуть відчувати важкість, переповнення шлунка або здуття живота.
6. Кашель і першіння в горлі: Іноді через постійний рефлюкс кислоти пацієнти можуть відчувати кашель, першіння в горлі або навіть задишку, що виникає через подразнення дихальних шляхів.

Діагностика:

1. Рентген стравоходу з барієвим контрастом: Допомагає виявити розширення стравоходу, що характерно для халазії, а також порушення його нормальної моторики.
2. Ендоскопія: За допомогою ендоскопа можна оглянути стравохід і виявити ознаки езофагіту або виразок, що можуть бути результатом тривалого рефлюксу.
3. Манометрія стравоходу: Це спеціальне дослідження, яке дозволяє оцінити тиск в стравоході та ефективність роботи сфінктера кардії.
4. pH-метрія стравоходу: Вимірювання рівня кислотності в стравоході для виявлення рефлюксу кислоти.

Лікування:

1. Медикаментозне лікування:
   • Протиблювотні засоби і антиациди для контролю кислотності і зменшення симптомів рефлюксу.
   • Інгібітори протонної помпи або блокатори H2-рецепторів для зниження вироблення кислоти в шлунку і зменшення подразнення стравоходу.
   • Прокінетики: Ліки, що сприяють покращенню моторики стравоходу і допомагають усунути затримку їжі в стравоході.
2. Хірургічне лікування:
   • Променеве або ендоскопічне розширення сфінктера: Ці методи можуть бути використані для полегшення проходу їжі.
   • Фундоплікація: Хірургічна операція, яка полягає в обгортанні верхньої частини шлунка навколо стравоходу для створення додаткового бар’єра проти рефлюксу кислоти.
3. Дієтичні рекомендації:
   • Уникати жирної їжі, кофеїну, шоколаду, алкоголю та інших продуктів, що можуть сприяти рефлюксу.
   • Їсти маленькими порціями і уникати великої їжі перед сном.
   • Піднімати голову ліжка під час сну, щоб зменшити ймовірність рефлюксу.

Прогноз:

Прогноз залежить від ступеня ураження стравоходу та ефективності лікування. За умови раннього діагнозу і лікування, більшість пацієнтів можуть контролювати симптоми халазії і уникнути серйозних ускладнень, таких як стравохід Баррета чи рак стравоходу. Однак, без лікування стан може погіршуватися і призвести до значних ускладнень, що вимагають більш інвазивного втручання.