ЛЕРІША СИНДРОМ

ЛЕРІША (R. LERICHE) СИНДРОМ – симптомокомплекс, зумовлений хронічною оклюзією біфуркації черевного від ділу аорти та клубових артерій; спостерігається при вроджених захворюваннях – гіпоплазія аорти та фіброзно-м’язова дисплазія клубових артерій і при набутих захворюваннях – атеросклероз, неспецифічний аортоартеріїт, тромбози та ін.; клінічна картина залежить від протяжності ураження судинного русла та ступеня розвитку колатерального кровообігу; залежно від проксимального рівня оклюзії черевного відділу аорти розрізняють 3 варіанти Л. с.: низька оклюзія – дистальніше нижньої брижової артерії; середня оклюзія – проксимальніше нижньої брижової артерії і висока оклюзія – дистальніше або на рівні ниркових артерій; першим симптомом захворювання, звичайно, є болі, які виникають у литкових м’язах при ходьбі; розрізняють 4 ступені ішемії: І – початкові прояви; ІІА – прояви переміжної кульгавості через 300–500 м ходьби; ІІБ – прояви переміжної кульгавості через 200 м ходьби; ІІІ – болі через 25–50 м ходьби або в спокої; ІV – наявність виразково-некротичних змін.