Глосарій

ФІБРИНОЛІЗ – фізіологічний процес розчинення фібрину під впливом ферменту фібринолізину.

ФІБРИНОКІНАЗИ – протеолітичні ферменти, які каталізують перетворення плазмогену в плазмін.

ФІБРИНОЇДНЕ ПЕРЕТВОРЕННЯ – див.: Фібриноїдне набухання.

ФІБРИНОЇДНЕ НАБУХАННЯ – захворювання, що характеризується прониканням у сполучну тканину внаслідок її підвищеної проникності білків плазми: альбумінів, глобулінів, фібриногену, який у тканині швидко перетворюється у фібрин; глікозаміноглікани вступають у нерозчинні…

ФІБРИНОЇДНА ЗМІНА – див.: Фібриноїдне набухання.

ФІБРИНОЇД – 1) білково-полісахаридний комплекс, що утворюється внаслідок фібриноїдного набухання сполучної тканини; 2) див.: Фібриноїдне набухання.

ФІБРИНОЗНИЙ – такий, що стосується фібрину, або містить фібрин, складається з фібрину.

ФІБРИНОГЕНОЛІЗ – процес розщеплення молекули фібриногену (фактора І) під дією плазміну; порушує процес утворення фібринового зсідку.

ФІБРИНОГЕНАЗА – див.: Тромбін.

ФІБРИНОГЕН – розчинний білок плазми крові; належить до глобулінів; синтезується Ф. у печінці; специфічною властивістю Ф. є його здатність перетворюватися в процесі зсідання крові на нерозчинний білок фібрин.

ФІБРИНОВИЙ ЗСІДОК – структурна основа тромбу, яка складається з переплетених ниток фібрину.

ФІБРИН – нерозчинний білок крові; утворюється з білка плазми крові фібриногену під впливом ферменту тромбіну.

ФІБРИЛЯЦІЯ ШЛУНОЧКІВ СЕРЦЯ – аритмія серця, яка характеризується хаотичним, розрізненим і різночасним скороченням окремих волокон шлуночків серця.

ФІБРИЛЯЦІЯ ПЕРЕДСЕРДЬ – аритмія серця, яка характеризується хаотичним, розрізненим і різночасним скороченням окремих волокон передсердь.

ФІБРИЛЯЦІЯ – швидкі, хаотичні, розрізнені скорочення м’язових волокон, які не зливаються в загальне скорочення м’яза; ознака ураження передніх рогів спинного мозку і мотонейронів рухових ядер черепних нервів.

ФІБРИЛЯРНИЙ – 1) такий, що складається із волоконець, із фібрил, волокнистий; 2) такий, що стосується дрібних швидких скорочень м’язових волокон.

ФІБРИЛЯРНЕ РОЗЩЕПЛЕННЯ М’ЯЗІВ – розщеплення м’язових волокон на окремі фібрили, зумовлене порушенням внутрішньоклітинних зв’язків; прояв дистрофічного процесу.

ФІБРИЛЯРНЕ ПОСМИКУВАННЯ – див.: Фібриляція.

ФІБРИЛОЛІЗ – розплавлення фібрил, преколагену, колагену, ретикуліну, міо фібрил або нейрофібрил при патологічному процесі.

ФІБРИЛОАРХІТЕКТОНІКА – 1) роз діл гістології, що вивчає фібрилярні структури нервових клітин; 2) розміщення окремих структурних одиниць у складі волокон міжклітинної речовини сполучної тканини.