Глосарій

АМЕЛОБЛАСТ – клітина внутрішнього епітелію емалевого органу, яка бере участь в утворенні емалі.

АМЕЛО- (старофранц. amel – емаль) – частина складних слів, яка зазначає належність до емалі.

АМЕЛІЯ – повна вроджена відсутність кінцівки.

АМЕГАКАРІОЦИТОЗ – відсутність або значне зниження кількості мегакаріоцитів у кістковому мозку і тромбоцитів у крові; спостерігаються вроджені і набуті форми А.

АМЕБОЦИДНІСТЬ – здатність викликати загибель амеб.

АМЕБОЦИДИ – лікарські засоби, які мають здатність убивати різні форми Entamoeba histolytica, застосовуються для лікування амебіазу.

АМЕБОЇДНІ РУХИ – рухи деяких клітин і найпростіших організмів, які здійснюються шляхом випинання і втягування виростів цитоплазми, що називаються псевдоподіями.

АМЕБІАЗ – протозойне захворювання, яке характеризується виразковим ураженням кишечника, а в деяких випадках абсцесами печінки, головного мозку, ураженням легень та інших органів. Збудник А. – Entamoeba histolytica, може існувати в…

АМЕБИ (AMOEBIDA) – одноклітинні організми, які належать до типу найпростіших, класу саркодових, підкласу корененіжок, ряду амебових.

АМБУРЖЕ (J. HAMBURGER) ГОЛКА – спеціальна голка для пункційної біопсії нирок.

АМБУЛАТОРНИЙ – 1) такий, що стосується амбулаторії; 2) такий, що стосується захворювання, лікування якого не потребує лікування в стаціонарі.

АМБУЛАТОРІЯ – лікувально-про філактичний заклад для надання медичної допомоги хворим, які приходять, і хворим вдома.

АМБРОЗІЯ (AMBROSIA) – карантинний бур’ян із родини складноцвітих; під час цвітіння, із серпня по жовтень, утворює величезну кількість пилу, який є причиною розвитку полінозів; зустрічається в південних областях України.

АМБРА – сірувато-бура маса з ароматичним запахом, що являє собою змінені морською водою виділення кашалота.

АМБЛІОСКОП – прилад, який застосовується для вправ з відновлення бінокулярного зору при ортоптичному лікуванні косоокості.

Аліментарна амбліопія — це ураження папіломакулярного пучка зорового нерва, яке виникає через важкі порушення харчування. Це захворювання призводить до утворення симетричних центральних та парацентральних скотом (областей втрати зору в полі…

АМБЛІОПІЯ – пониження зору без анатомічної і рефракційної основи. Залежно від етіологічних ознак розрізняють: 1) дисбінокулярну А. – виникає внаслідок порушення бінокулярного зору; 2) обскураційну А. – розвивається при вроджених…

АМБЛІНОЙЯ – патологічна утрудненість прийняття рішень.

АМБЛІ- (грец. amblys – тупий, слабкий, слабкість) – частина складних слів, яка означає «притуплення», «послаблення».

АМБІТЕНДЕНТНІСТЬ – подвійність дій, вчинків.