Глосарій

АЕРООТИТ – запалення середнього вуха, яке викликане різкою зміною атмосферного тиску (баротравма).

АЕРОМІКРОБІОЛОГІЯ – розділ мікробіології, який вивчає склад і поширення мікроорганізмів у повітрі.

АЕРОКОЛЬПОС (аеро- + грец. kolpos – лоно) – роздування піхви газом.

АЕРОІОНОТЕРАПІЯ – метод лікування іонізованим повітрям, лікувальним фактором якого є іони повітря (аероіони), що несуть на собі переважно негативний заряд; для лікування, як правило, застосовують легкі аероіони негативного заряду. А. застосовується як метод загальної дії – аероіоноінгаляція або місцева процедура,…

АЕРОІОНОІНГАЛЯЦІЯ – вдихання повітря штучно збагаченого позитивними і негативними іонами.

АЕРОІОНІЗАЦІЯ – іонізація газів, які входять до складу атмосфери.

АЕРОІОНІЗАТОРИ – генератори аероіонів для штучної іонізації повітря.

АЕРОІОНИ – іони повітря.

АЕРОЗОЛЬТЕРАПІЯ – метод фізіотерапії, який полягає у введенні аерозолів біологічно активних речовин у дихальні шляхи хворого, у різні порожнини організму або в нанесенні їх на уражені ділянки поверхні тіла.

АЕРОЗОЛЬНІ ПРИСТРОЇ – пристрої, які переводять речовини в стан аерозолей.

АЕРОЗОЛЬНІ ГЕНЕРАТОРИ – пристрої для генерування аерозольних систем; вони поділяються: 1) апарати, які утворюють аерозолі методом диспергування за рахунок подрібнювання (розпилення) порівняно великих об’ємів рідких або твердих тіл на частинки малих розмірів; 2) апарати для утворення аерозолів конденсаційним методом, коли…

АЕРОЗОЛІЗАЦІЯ – процес перетворення на аерозоль.

АЕРОЗОЛІ ЛІКАРСЬКІ – лікарські форми, що являють собою дисперсну систему, в якій дисперсійним середовищем є газ або газова суміш, а дисперсна фаза складається із частинок твердої речовини або рідини; призначені для місцевої дії на шкіру і слизові оболонки, а також…

АЕРОЗОЛІ БІОЛОГІЧНІ – аеродинамічні системи, в яких тверда (пилові А.) або рідка (крапельні А.) дисперсна фаза містить біологічно активний субстрат у вигляді мікроорганізмів (бактерій, рикетсій, вірусів, патогенних грибків) або їхніх токсинів.

АЕРОЗОЛІ – дисперсні системи, які складаються з газового середовища, в якому зависли тверді або рідкі частинки.

АЕРОЗ – процес утворення газу в тканинах організму.

АЕРОЕМБОЛІЯ – потрапляння в кровоток бульбашок повітря, які викликають емболію малого кола кровообігу; може настати раптова смерть. При цьому повітря накопичується в порожнині правого шлуночка серця і розтягує його. А. буває при пораненні вен шиї, при зяянні вен внутрішньої поверхні…

АЕРОЕМБОЛІЗМ – див.: Декомпре сійна хвороба.

АЕРОДОНТАЛГІЯ – біль у зубах, який виникає внаслідок різких змін атмосферного тиску.

АЕРОДИГЕСТИВНИЙ – такий, що одночасно стосується дихальної і травної систем.