Глосарій

ІНСУЛІН – гормон підшлункової залози, що утворюється β-клітинами острів ців Лангерганса. Низькомолекулярна білкова речовина, складний поліпептид. Значно впливає на вуглеводний…

ІНСУЛІНОВА ПРОБА – метод діагностики ендокринних захворювань, які су проводжуються порушенням вуглеводного обміну. І. п. грунтується на здатності інсуліну викликати…

Інсулінома – це пухлина, що виникає з β-клітин підшлункової залози, які відповідають за вироблення інсуліну. Існують доброякісні та злоякісні форми…

ІНКРЕТОРНИЙ – такий, що стосується внутрішньої секреції; внутрішньосекреторний.

ІНКРЕЦІЯ – виділення певною групою залоз організму людини і тварин фізіологічно активних речовин (гормонів) безпосередньо в кров або лімфу.

ІНКРУСТАЦІЯ – проникнення, вкраплення в тканини організму солей, частіше – солей кальцію і сечової кислоти.

ІНКУБАТОР МЕДИЧНИЙ – камера, в якій підтримується певна температура, вологість і газовий склад; призначений для виходжування недоношених дітей.

ІНКУБАЦІЙНИЙ – такий, що перебуває в спокої.

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД – проміжок часу між зараженням організму збудниками певних інфекційних хвороб і появою перших ознак захворювання.

ІНКУБАЦІЯ – див.: Інкубаційний пе ріод.

ІНКУРАБЕЛЬНИЙ – невиліковний, невигойний.

ІНКУРАБЕЛЬНІСТЬ – стан хворого, при якому загальні або місцеві зміни, що спостерігаються при патологічному процесі, виключають можливість врятувати життя чи…