Глосарій

  • ІННЕРВАЦІЯ

    ІННЕРВАЦІЯ – зв’язок органів і тканин організму людини чи тварини, що здійснюється за допомогою нервових волокон.

  • ІННЕРВАЦІЯ АФЕРЕНТНА

    ІННЕРВАЦІЯ АФЕРЕНТНА – І., яка забезпечує передачу в ц. н. с. імпульсів, що виникають у відповідь на подразнення рецепторів.

  • ІННЕРВАЦІЯ ЕФЕРЕНТНА

    ІННЕРВАЦІЯ ЕФЕРЕНТНА – І., яка забезпечує передачу імпульсів від ц. н. с. до робочих органів і тканин.

  • ІНО-

    ІНО- (грец. inos – м’яз, сухожилок) – частина складних слів, яка зазначає належність до м’язових клітин, м’язів.

  • ІНОЗИН

    ІНОЗИН – органічна сполука, що складається з пуринової азотистої основи – гіпоксантину і вуглеводу – рибози. Має велике значення в…

  • ІНОЗИНОВІ КИСЛОТИ

    ІНОЗИНОВІ КИСЛОТИ – мононук лео тиди, які складаються з залишків пуринової основи – гіпоксантину, рибози і фосфорної кислоти. Біологічна функція…

  • ІНОЗИТ

    ІНОЗИТ – речовина, яка належить до групи вітаміноподібних сполук (вітамін В8); входить до складу фосфоліпідів; відіграє важливу роль у транспорті…

  • ІНОКУЛЯТОР

    ІНОКУЛЯТОР (у паразитології) – переносник збудників інфекційної або інва зійної хвороби, шляхом введення їх у кров’яне русло при укусі чи…

  • ІНОКУЛЯЦІЯ

    ІНОКУЛЯЦІЯ – 1) уведення мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки в тканини людини, тварин, рослин або в живильні середовища; 2) у паразитології…