Глосарій

ІНГАЛЯЦІЙНИЙ НАРКОЗ – вид наркозу, при якому наркотичний засіб у газо- або пароподібному вигляді надходить в організм через легені. Залежно…

ІНГАЛЯЦІЯ – метод введення в організм шляхом вдихання різних лікарських або біологічно активних речовин з лікувально-профілактичною метою.

ІНГІБІТОР МІТОТИЧНИЙ – див.: Отрута мітотична.

ІМУНОПАРЕЗ ШВЕЙЦАРСЬКОГО ТИПУ – див.: Агаммаглобулінемія лімфопенічна.

ІМУНОПАТІЯ – захворювання, меха нізми яких пов’язані з порушенням гуморального імунітету.

ІМУНОПАТОЛОГІЯ – розділ імунології, що вивчає роль реакцій антиген – антитіло або порушень клітинних механізмів імунітету в патогенезі різних захворювань.

ІМУНОПОТЕНЦІЯ – здатність до імунної відповіді.

ІМУНОПРОФІЛАКТИКА – профілактика захворювань шляхом активної і пасивної імунізації.

ІМУНОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ ПУХЛИНИ – здатність певної пухлини рости в організмі, що має специфічний протипухлинний імунітет, або в організмі частково несумісного реципієнта.

ІМУНОСЕЛЕКЦІЯ ПУХЛИНИ – процес збільшення частки клітин у пухлині, що містять найменшу кількість специ фічних пухлинних антигенів.

ІМУНОСОРБЕНТ – речовина з сорбованими на ній антигенами або антитілами, яка використовується для витягання відповідно антитіл або антигенів із складних…

ІМУНОСОРБЦІЯ – витягання антитіл або антигенів із складних сумішей за допомогою імуносорбентів.