Глосарій

ІМУНОДЕФІЦИТНІ СТАНИ – група синдромів, зумовлених ізольованими або множинними дефектами імунної системи; характеризуються підвищеною схильністю до інфекцій, що призводить до…

ІМУНОДЕФІЦИТНІ СТАНИ ВТОРИННІ – недостатність імунної системи, що виникла внаслідок будь-якого захворювання в раніше здорової людини; основними причинами патологічної імунологічної…

ІМУНОДЕФІЦИТНІ СТАНИ КОМБІНОВАНІ – група синдромів з вродженим і часто спадковим дефіцитом В- і Т-клітинних систем, аплазією лімфоїдної тканини та…

ІМУНОДЕФІЦИТНІ СТАНИ ПЕРВИННІ – недостатність імунної системи, яка виникла внаслідок первинного дефекта В- або Тлімфоцитів, фагоцитуючих клітин чи комплемента; описано…

ІМУНОДИФУЗІЯ – метод імунологічного аналізу антигенів і антитіл, що грунтується на реакції преципітації.

ІМУНОДІАГНОСТИКА – використання імунологічних методів для діагностики захворювань або порушень захисних функцій організму.

І. ЗАХВОРЮВАНЬ – діагностика, що грунтується на виявленні та ідентифіка ції антигенів, що визначають етіологічні і патогенетичні механізми хвороби.

ІМУНОДІАГНОСТИКА ПОРУШЕННЯ ІМУНОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ – діагностика, що грунтується на дослідженні неспецифічних імунних реакцій і функцій специфічного гуморального і клітинного імунітету.

ІМУНОЕЛЕКТРОФОРЕЗ – метод електрофоретичного розділення антигенів (або антитіл) у гелі з наступним їх проявленням за допомогою преципітації відповідними антитілами (або…

ІМУНОКОМПЕТЕНТНІ КЛІТИНИ – клітини, здатні специфічно розпізнавати антиген і відповідати на нього імунною реакцією. До І. к. належать Т- і…

ІМУНОЛОГІЧНА НЕДОСТАТНІСТЬ – вроджений або набутий дефект імунної системи, що характеризується нездатністю організму здійснювати реакції клітинного і (або) гуморального імунітету.

ІМУНОЛОГІЯ – наука, що вивчає молекулярні, клітинні і загальнофізіологічні реакції організму на різні антигени та специфічні і неспецифічні явища, що…