Глосарій

ІМУНОДЕФІЦИТ КОМБІНОВАНИЙ ТЯЖКИЙ – найтяжча форма первинних імунодефіцитів; характеризується повною вродженою відсутністю всіх специфічних імунологічних реакцій; спостерігається гіпоплазія тимуса та…

ІМУНОДЕФІЦИТ ПРОСТИЙ ВАРІАБЕЛЬНИЙ – захворювання гетерогенного характеру; зустрічається в осіб різ ної статі; характеризується рецидивуючими бактеріальними інфекціями на другому або…

ІМУНОДЕФІЦИТИ – див.: Імунодефіцитні стани.

ІМУНІТЕТ ПАСИВНИЙ – І., який виникає при передачі антитіл у формі антисироватки або імуноглобулінів від імунізованого донора, а також від…

ІМУНІТЕТ ПОСТВАКЦИНАЛЬНИЙ – І., який виникає внаслідок активної імунізації.

ІМУНІТЕТ ПРИРОДНИЙ – див.: І. спадковий.

ІМУНІТЕТ СПАДКОВИЙ – І., характерний для того або іншого виду тварин або людини і передається спадково від покоління до покоління,…

ІМУНІТЕТ СПЕЦИФІЧНИЙ – І., що набувається внаслідок контакту організму з антигеном або пасивної імунізації, має пристосувальне значення і характеризується формуванням…

ІМУНІТЕТ СТЕРИЛЬНИЙ – вид набутого І., що супроводжується повним звільненням від інфекційного агента і не зникає після перенесення інфекції.

ІМУНІТЕТ ПРОТИВІРУСНИЙ – захисні фактори і механізми організму, спрямовані на відновлення постійності внутрішнього середовища організму хазяїна шляхом розпізнання вірусних агентів…

ІМУНІТЕТ ПРОТИПУХЛИННИЙ – реакції імун ної системи організму, які спрямовані проти пухлинної клітини і визначаються активністю імунних лімфоцитів, макрофагів і…

ІМУНІТЕТ ТКАНИННИЙ – несприйнятливість тканини до ураження певними мікроорганізмами або продуктами їхньої життєдіяльності, що зумовлено генетично.