Глосарій

ІМУНІТЕТ ТРАНСПЛАНТАЦІЙНИЙ – стан під вищеної імунологічної реактивності організму, що виникає у відповідь на пересадку органа чи тканини, які взяті…

ІМУННА ВІДПОВІДЬ – реакція організму на ан тигенний подразник, що проявляється, як правило, формуванням імунітету щодо цього або схожих до…

ІМУННА ВІДПОВІДЬ ВТОРИННА – (або І.в. анамнестична) І. в., яка розвивається при наступному контакті з тим самим антигеном; основною особливістю…

ІМУННА ВІДПОВІДЬ ПЕРВИННА – перша взаємодія антигена з Влімфоцитами; В-лімфоцити, які комітовані до відповіді на цей антиген, починають проліферувати та…

ІМУННА КРОВ – гемотрансфузійний засіб; містить у високому титрі антитіла до певних збудників інфекційних захворювань або токсинів.

ІМУННА ПЛАЗМА – препарат плазми крові, який отримують із крові донорів, що імунізовані проти певної інфекції.

ІМУННА СИСТЕМА – морфофункціо нальна система, що включає центральні (кістковий мозок, тимус, сумка Фабриція в птахів) та периферійні (селезінка, лімфатичні…

ІМУННЕ ПРИЛИПАННЯ – специфіч на імунологічна реакція, яка наступає в результаті утворення комплексу антиген–антитіло–комплемент та його взаємодії з рецепторами тромбоцитів…

ІМУННИЙ – такий, що має імунітет або викликає імунітет; несприйнятливий.

ІМУННИЙ ПРОШАРОК – частина населення (у %), що має імунітет до певного інфекційного захворювання.

ІМУНОБЛАСТНА САРКОМА – див.: Лімфосаркома імунобластна.

ІМПУЛЬСНІ СТРУМИ – електричні струми різної полярності, що застосовуються з метою лікування і діагностики, які надходять до пацієнта у вигляді…