Глосарій

ЕПІЛЕПСІЯ ДИТЯЧА – Е., перші напади якої спостерігаються в дітей у віці 2–5 років; у старшому віці напади часто зникають;…

ЕПІЛЕПСІЯ ЕСЕНЦІАЛЬНА – див.: Е. гену їнна.

ЕПІЛЕПСІЯ ЗДРИГАННЯ – Е., при якій епілептичні напади виникають внаслідок дії раптового сильного і короткочасного подразнення, що викликає здригання.

ЕПІЛЕПСІЯ ІДІОПАТИЧНА – див.: Е. гену їнна.

ЕПІЛЕПСІЯ ІНСУЛЯРНА – Е., при якій патологічне вогнище локалізується в ділянці острівця; клінічно проявляється, головним чином, епігастральними, абдомінальними і смаковими…

ЕПІДУРОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження епідурального простору (простір між твердою оболонкою спинного мозку і хребцями) з застосуванням рентгеноконтрастних речовин.

ЕПІЗІО- (грец. epision, episeion – зовнішні жіночі статеві органи, промежина) – частина складних слів, яка означає належність до зовнішніх жіночих…

ЕПІЗІОРАФІЯ – хірургічне зшивання розрізаної промежини.

ЕПІЗІОТОМІЯ – хірургічне розрізання промежини на 2–3 см зліва і справа від серединної лінії.

ЕПІЗООТИЧНИЙ ПРОЦЕС – процес поширення інфекційної хвороби серед тварин.

ЕПІЗООТИЧНІ ХВОРОБИ – інфек ційні хвороби диких або свійських тварин, які за певних умов характеризуються масовим поширенням.

ЕПІЗООТІЯ – масове поширення заразних хвороб серед свійських або диких тварин на певній території.