ЕНОФТАЛЬМ ПІЗНІЙ
ЕНОФТАЛЬМ ПІЗНІЙ – Е., що розвивається внаслідок вторинної атрофії ретробульбарної клітковини та інших тканин очної ямки після тупої травми, а…
ЕНОФТАЛЬМ ПІЗНІЙ – Е., що розвивається внаслідок вторинної атрофії ретробульбарної клітковини та інших тканин очної ямки після тупої травми, а…
ЕНОФТАЛЬМ РАННІЙ – Е., що виникає внаслідок зміщення кісткових стінок очної ямки при їх переломі безпосередньо після травми або через…
ЕНРОТА (Е. ENROTH) СИМПТОМ – підпухання верхніх повік; можлива ознака дифузного токсичного зоба.
ЕНСЛІНА (ENSLIN) СИНДРОМ – вроджене поєднання трьох симптомів: баштовий череп, витрішкуватість і аденоїди; часто спостерігаються очні симптоми.
ЕНТАЛЬПІЯ (у біологічних системах) – термодинамічна характеристика теплового стану біологічної системи, що відображує зміну її внутрішньої енергії при процесах, які…
ЕНТЕР- (ентеро-; грец. entera – кишки, кишечник, нутрощі) – частина складних слів, яка означає належність до кишок, до кишечника, до…
ЕНТЕРАЛГІЯ – болі в ділянці живота.
ЕНТЕРАЛЬНИЙ СИНДРОМ – різноманітні симптомокомплекси, що характеризуються різними поєднаннями ознак порушення всмоктування харчових речовин в кишечнику.
ЕНТЕРИТ – запальне або запально-дистрофічне ураження тонкої кишки.
ЕНТЕРИТ ГНІЙНИЙ – морфологічна форма гострого Е., при якому спостерігається просочування стінки тонкої кишки гноєм (флегмона) або формування дрібних абсцесів…
ЕНТЕРИТ ГОСТРИЙ – Е., який швидко розвивається і проявляється проносами, нудотою, повторним блюванням, болями у верхній половині живота, головним болем,…
ЕНТЕРИТ ДИФУЗНИЙ – Е., при якому спо стерігається ураження тонкої кишки по всій її довжині.