Глосарій

ГЛУХОНІМОТА – вроджена або набута в ранньому дитинстві глухота, яка поєднується з неможливістю опанувати словесне мовлення без спеціальних прийомів навчання…

ГЛУХОТА – повна втрата або найбільш різкий ступінь ураження слуху, при якому зберігаються залишки слуху, що дозволяють сприймати дуже гучні…

ГЛУХОТА ЗАВИТКОВА – форма перцептивної Г.; спричинюється ураженням одного спірального органу або в поєднанні з ураженням вищерозміщених нервових слухових шляхів;…

ГЛУХОТА ІСТЕРИЧНА – форма центральної Г.; частіше спостерігається у молодих жінок з істеричними реакціями у важких життєвих ситуаціях.

Глухота кесонна — це втрата слуху, яка виникає внаслідок газової емболії завиткової галузки лабіринтної артерії у внутрішньому вусі, що може…

ГЛУХОТА КІРКОВА – Г., зумовлена ураженням нейронів слухової зони кори головного мозку.

ГЛУХОТА КОНДУКТИВНА – Г., зумовлена ураженням елементів звукопровідної системи – зовнішнє вухо, барабанна перетинка, слухові кісточки, отвори лабіринту, перилімфа, ендолімфа…

ГІСТОЛОГІЯ ЕКОЛОГІЧНА – напрям у Г., що вивчає особливості розвитку та будови тканин у зв’язку з впливом умов проживання й…

ГІСТОЛОГІЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА – напрям у Г., що вив чає зміни тканин у результаті експериментальних впливів.

ГІСТОЛОГІЯ ЗАГАЛЬНА – напрям у Г., що вивчає загальні закономірності розвитку, будови та функції тканин.

ГІСТОЛОГІЯ НОРМАЛЬНА – напрям у Г., що вивчає структуру і властивості незмінених тканин здорового організму.

ГІСТОЛОГІЯ ОПИСОВА – напрям у Г., основним методом якого є опис будови тканин.