ГІСТОЛОГІЯ ПАТОЛОГІЧНА
ГІСТОЛОГІЯ ПАТОЛОГІЧНА – див.: Гістопатологія.
ГІСТОЛОГІЯ ПАТОЛОГІЧНА – див.: Гістопатологія.
ГІСТОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНА – напрям у Г., основним методом якого є порівняння розвитку, будови та функцій тканин у різних тварин.
ГІСТОНИ – білки хромосом, що стабілізують вторинну структуру ДНК, структуру хроматину та хромосом, беруть участь у регуляції синтезу нуклеїнових кислот;…
ГІСТОПАТОЛОГІЯ – розділ патологіч ної анатомії, що вивчає структурні зміни тканин на клітинному та ультраструктурному рівнях при патологічних процесах та…
ГІСТОПЛАЗМОЗ – хронічний системний, переважно ендемічний мікоз, збудник Г. – Histoplasma capsulatum; зараження людей, а також тварин відбувається аерогенним шляхом…
ГІСТОРЕНТГЕНОГРАФІЯ – грунтується на дослідженні поглинання рент генівських променів структурами мікрооб’єктів; широко застосовується в до слідженні органічних кристалів.
ГІСТОТОПОГРАФІЧНІ ЗРІЗИ – гіс тологічні зрізи, що виконуються через увесь орган або ділянки тіла з метою вивчення їх гістотопографії в…
ГІСТОТОПОГРАФІЯ – взаємне розміщення в межах органа різних гістологічних структур.
ГІСТОХІМІЧНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ – методи вивчення хімічних властивостей тканин та виявлення особливостей обміну речовин у тканинних структурах.
ГІСТОХІМІЯ – розділ гістології (гістопатології), що вивчає хімічні властивості тканин.
ГІСТОШИЗОТРОПНІ ЗАСОБИ – протималярійні засоби, що спричинюють загибель безстатевих тканинних форм збудників малярії.
ГІТІОЛІКУВАННЯ – див.: Глинолікування.