Глосарій

ГІПЕРГЕПАРИНЕМІЯ – спадкова (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) хвороба, в основі якої лежить підвищений вміст гепарину в крові; проявляється симптомами геморагічного…

ГІПЕР- (грец. hyper- – над, зверху) – частина складних слів, яка означає «надмірне підвищення, збільшення будь-чого».

ГІПЕРАБДУКЦІЇ СИНДРОМ – спричинюється стисненням плечового сплетення і пахвових судин малим грудним м’язом і дзьобоподібним відростком, коли руки витягнуті над…

ГІПЕРАДРЕНАЛІЗМ – синдром, що розвивається внаслідок гіперадреналінемії; проявляється артеріальною гіпертензією та схильністю до вазомоторних реакцій.

ГІПЕРАДРЕНАЛІНЕМІЯ – збільшення вмісту адреналіну в крові. Г. може мати фізіологічний і патологічний характер. Патологічно виражена Г. може супроводжувати феохромоцитому,…

ГІПЕРАЗОТУРІЯ – див.: Азотурія.

ГІПЕРАКАНТОЗ – див.: Акантоз.

ГІПЕРАЛГЕЗІЯ – підвищена больова чутливість.

ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОНЕМІЯ – збіль шений вміст альдостерону в крові.

ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОНІЗМ – клініч ний синдром, який характеризується підвищенням секреції або порушеннями метаболізму гормону кори надниркових залоз альдостерону; при Г. спостерігається…

ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОНІЗМ ПЕРВИННИЙ – див.: Конна синдром.

ГІПЕРАЛЬДОСТЕРОУРІЯ – підвищений вміст альдостерону в сечі.