Глосарій

ГІДРОЦЕФАЛІЧНИЙ КРИК – симптом значного підвищення внутрішньочерепного тиску: хворий, що перебуває без свідомості, раптово кричить та хапає себе за голову.

ГІДРОЦЕФАЛІЯ – надмірне накопичення цереброспінальної рідини в шлуночках мозку та підоболонкових просторах.

ГІДРОЦЕФАЛІЯ ОТОГЕННА – див.: Сіммондса синдром (2).

ГІДРОЦЕФАЛОЦЕЛЕ – черепно-мозкова грижа, яка містить оболонки і тканину головного мозку, але не включає його шлуночків.

ГІДРОЦЕФАЛЬНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спостерігається при гідроцефалії; характеризується поєднанням головних болей, запаморочень і застійного соска зі стоншенням кісток черепа,…

ГІДРОЦИСТОМА – кіста потової залози, яка розвивається при пасивному розширенні вивідної протоки або сецернуючої частини потової залози, а також при…

ГІДРУРЕЗ – див.: Діурез водний.

ГІЛКА – відгалуження від основного стовбура кровоносної судини, нерва чи лімфатичної судини.

ГІЛЯРЕВСЬКОГО (С. А. ГИЛЯРЕВСКИЙ) СИМПТОМ – стереотипія рухів; ознака спадкового фосфатидтез аурисмозу в дітей.

ГІМЕНОЛЕПІДОЗ – гельмінтоз людини та деяких мишоподібних гризунів, який спричинюється карликовим (Hymen ol ep is nana) або щурячим ціп’яком і…

ГІМЕНОРАФІЯ – накладання швів на дівочу пліву.

ГІМЕНОТОМІЯ – хірургічний розтин дівочої пліви.