Глосарій

ГЕПАТОДУОДЕНОСТОМІЯ – операція формування анастомозу між внутрішньопечінковою протокою і дванадцятипалою кишкою.

ГЕПАТОЕКСКРЕТОРНА НЕДОСТАТНІСТЬ – порушення видільної функції печінки.

ГЕПАТОЕНЦЕФАЛОМІЄЛОПАТІЯ – комплексне ураження печінки, головного та спинного мозку.

ГЕПАТОЗ – загальна назва групи за хворювань печінки, що характеризуються первинним порушенням обміну речовин у гепатоцитах і морфологічно проявляються їх…

ГЕПАТОЗ ЖИРОВИЙ – Г., що розвивається при токсичній дії на тканину печінки, порушеннях харчування, при гіпоксії та ендокринних розладах; при…

ГЕПАТОЗ ПІГМЕНТНИЙ – Г., що розвивається внаслідок генетично детермінованих ензимопатій; до Г. п. відносять синдроми Жільбера, Кріглера-Найяра, ДубінаДжонсона і Ротора.

ГЕПАТОЗ ХОЛЕСТАТИЧНИЙ – Г., що розвивається внаслідок внутрішньопечінковго холестазу, який зумовлюється порушенням обміну холестерину і жовчних кислот; морфологічно проявляється наявністю…

ГЕПАТОКАРДІАЛЬНИЙ СИНДРОМ – комплекс проявів порушень серцевої діяльності, зумовлених хворобами печінки або жовчовивідних шляхів.

ГЕПАТОЛЕНТИКУЛЯРНА ДЕГЕНЕРАЦІЯ – див.: Гепатоцеребральна дис трофія.

ГЕПАТИТ А – вірусна хвороба, спричинена вірусом гепатиту А; HAV належить до роду Enterovirus родини Picornaviridae; має велику кількість неспецифічних…

ГЕПАТИТ В – вірусна хвороба, спричинена вірусом гепатиту В; HBV належить до родини Hepadnaviridae, складається з оболонки та нуклеокапсиду; основним…

ГЕПАТИТ БЕЗЖОВТЯНИЧНИЙ – грипоподібне захворювання без жовтяниці, яке може бути єдиним проявом гострого гепатиту, особливо у дітей з HAV та…