Глосарій

ГЕПАТИТ ХРОНІЧНИЙ ПЕРСИСТУЮЧИЙ – як правило, розвивається за типовим гострим гепатитом, але може визначатися de novo; характеризується постійно високим рівнем…

ГЕПАТИТ С – вірусна хвороба, яка спричинюється вірусом гепатиту С; HCV містить однониткову лінійну РНК, має ліпідну оболонку; геном складається…

ГЕПАТИТ ВРОДЖЕНИЙ – див.: Гепатит фетальний.

ГЕПАТИТ ГЕЛІОТРОПНИЙ – див.: Геліотропна хвороба.

ГЕПАТИТ НОВОНАРОДЖЕНИХ – див.: Гепатит фетальний.

ГЕПАРИН – природна протизсідна речовина тваринного організму, що діє безпосередньо на фактори зсідання крові, перешкоджає зсіданню крові як in vivo…

ГЕПАРИНІЗАЦІЯ – штучне зниження здатності кро ві до зсідання методом введення гепарину в кровотік.

ГЕПАРИНІЗОВАНА КРОВ – гемо трансфузійний засіб; готується на стабілізуючому розчині, що містить гепарин, глюкозу і хлорид натрію; для стабілізації 1…

ГЕПАРИНОЇДИ – група штучних ре човин, що мають властивості гепарину; за хімічною будовою являють собою суль фатовані полісахариди.

ГЕПАРИНОЦИТ(И) – див.: Лабро цит(и).

ГЕПАТ- (гепато-; грец. hēpar , hēpatos – печінка) – частина складних слів, яка зазначає належність до печінки.

ГЕПАТАЛГІЯ – біль у ділянці печінки.