Глосарій

БЛАНШЕ (P. BLANCHHET) СИНДРОМ – симптомокомплекс, який розвивається переважно при однобічному попереково-крижовому радикуліті з утягуванням у процес утворень поперекового симпатичного…

БЛАСТЕМА – 1) будь-яка частина живої тканини, здатна до новоутворень; 2) скупчення клітин на рановій поверхні після ампутації органу або…

БЛАСТО- (грец. blastos – зародок) – частина складних слів, яка зазначає належність до ембріональної клітини, до зародкового шару, до ранньої…

БЛАСТОГЕНЕЗ – 1) період ембріонального розвитку хребетних і людини до утворення сомітів; 2) розвиток організмів при безстатевому розмноженні багатоклітинних організмів.

БЛАСТОДЕРМА – стінка бластули, що являє сукупність клітин, із яких з часом утворюються екто-, мезо- і ентодерма.

БІОФЛАВОНОЇДИ – група біологічно активних речовин, що належать до групи вітаміноподібних сполук (вітамін Р); підсилюють дію аскорбінової кислоти, сприяючи відновленню…

БІОХЕМІЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ – сві тіння живих організмів, а також їхніх окремих органів і тканин, яке виникає за рахунок енергії екзотермічних хімічних…

БІОХІМІЧНА ГЕНЕТИКА – розділ генетики, що вивчає механізми генетичного контролю біохімічних процесів. Б. г. вивчає: хімічну природу гена, молекулярний зміст…

БІОХІМІЯ – наука, що вивчає хімічний склад живих істот, хімічні процеси, пов’язані з їхньою життєдіяльністю, і закономірності, яким підлягають ці…

БІОЦЕНОЗ – історично виникла сукупність мікроорганізмів, рослин і тварин, що населяють ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування….

БІОЦЕНОЛОГІЯ – наука про біологічні угруповання, в яких взаємодіють мікроорганізми, тварини, рослини, їхню будову, розвиток, розміщення в просторі і часі,…

БІОЦИКЛ – вища одиниця розчленування земної поверхні. Розрізняють три Б.: море, сушу і внутрішні (внутрішньоматерикові) водойми. Кожний Б. поділяється та…