БІНГА ПРОБА
БІНГА (A. BING) ПРОБА – метод дослід ження слуху з метою диференційної діагностики між порушенням функції звукопровідної і звукосприймальної систем.
БІНГА (A. BING) ПРОБА – метод дослід ження слуху з метою диференційної діагностики між порушенням функції звукопровідної і звукосприймальної систем.
БІНГА (R. BING) СИМПТОМ – при ударі молоточком по передній поверхні гомілково-ступневого суглоба спостерігається згинальний рух пальців ступні; ознака ураження…
БІНГА – НЕЛЯ (BING – NEEL) СИНДРОМ – симптомокомплекс, який є проявом макроглобулінемії Вальденстрема в ц. н. с.; характеризується енцефалопатією,…
БІНДА (W. H. BINDA) СИМПТОМ – при пасивних швидких поворотах голови направо і наліво спостерігаються мимовільні рухи плечей.
БІНДЕРА (K. BINDER) СИНДРОМ – порушення розвитку середньої частини обличчя: сплющений ніс з коротким кін чиком, ніздрі у вигляді півмісяців,…
БІНОКУЛЯРНА ЛУПА – оптичний пристрій, що застосовується для розглядання з невеликим збільшенням (2 – 4 рази) дрібних деталей об’єкта одночасно…
БІНОКУЛЯРНИЙ – такий, що стосується обох очей.
БІНОКУЛЯРНИЙ ЗІР – зір обома очима і отримання при цьому одного ці ліс ного зорового сприйняття.
БІНСВАНГЕРА (O. L. BINSWANGER) СИНДРОМ – розлади мовлення, епілептичні напади та розвиток слабоумства; розвиваються при атеросклеротичному ураженні головного мозку, що…
БІО- (грец. bios – життя) – частина складних слів, яка означає відношення, належність до життя або до живих організмів.
БІОАКУМУЛЯЦІЯ – процес збільшення в часі кількості речовини в організмі або окремих органах.
БІОАКУСТИКА – галузь біології, що вивчає голоси і звукове спілкування тварин.