БІОБЛАСТИ
БІОБЛАСТИ – термін, під яким вперше в кінці ХІХ століття Альтманом були описані мітохондрії.
БІОБЛАСТИ – термін, під яким вперше в кінці ХІХ століття Альтманом були описані мітохондрії.
БІОГЕЛЬМІНТИ – паразитичні чер в’яки, для завершення розвитку яких необхідна зміна живителів.
БІОГЕНЕЗ – розвиток організму, клітин або субклітинних структур із аналогічних попередніх утворень; одна з теорій виникнення життя на Землі; протиставляється…
БІОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАКОН – біологіч ний закон, за яким онтогенез є коротким повторенням або відтворенням філогенезу, тобто вищі організми в процесі…
БІОГЕННА МІГРАЦІЯ – переміщення хімічних елементів у біосфері за участю одноклітинних (мікроорганізмів) та багатоклітинних (рослин і тварин) організмів. Для Б.м….
БІЛОК-РЕПРЕСОР – білок, який здатний зв’язуватися з оператором на ДНК або РНК, відвертаючи відповідно транскрипцію або трансляцію.
БІЛЬ – своєрідний психофізіологічний стан людини, який проявляється в неприємному, гнітючому, інколи нестерпному відчутті, що виникає в результаті дії надпотужних…
БІЛЬ ГОСТРИЙ – необхідний біологічний сигнал про можливе або таке, що відбулося, пошкодження; як правило, Б.Г. короткочасний і поєднується з…
БІЛЬ НЕВРОПАТИЧНИЙ – Б., що зумовлений пошкодженням нервової тканини; спричинюється змінами функції еферентної частини симпатичної нервової системи або ж первинним…
БІЛЬ НОЦИЦЕПТИВНИЙ – Б., що виникає внаслідок активації больових соматичних чи вісцеральних волокон; як правило, має ниючий або тиснучий характер.
БІЛЬ ПСИХОГЕННІ – Б., які виникають без будь-якого органічного ураження, що могло б пояснити вираженність болю та функціональні зміни при…
БІЛЬ ХРОНІЧНИЙ – Б., що зберігається більше 3–6 місяців; з часом Б. втрачає своє пристосувальне біологічне значення; появляються вегетативні розлади…