Глосарій

АНТИХОЛІНЕРГІЧНИЙ СИНДРОМ – стан, при якому центральні та периферійні ефекти зумовлені передозуванням чи патологічною реакцією на клінічне дозування антихолінергічних засобів…

АНТИХОЛІНЕСТЕРАЗНІ ЗАСОБИ – сполуки, які гальмують активність холін естераз. В основному фізіологічне значення має гальмування істинної холінестерази – ацетилхолінестерази. Несправж…

АНТИЦИКЛОН – зона підвищеного тиску в атмосфері з максимумом у центрі.

АНТИЦИПАЦІЯ – (у медицині) поява ознак хвороби раніше, ніж, звичайно, це відбувається; (у психології): 1) чекання організмом визначеної ситуації, що…

АНТОНА (G. ANTON) СИМПТОМ – ознака органічного ураження головного мозку: хворий не усвідомлює порушень, що викликані хворобою.

АНТОНА – БАБІНСЬКОГО (G. ANT ON – J. F. BABINSKI) СИНДРОМ – нейропсихічний симптомокомплекс у хворих з ушкодженням правої тім’яно-скроневої…

АНТР- (лат. antrum, від грец. antron – печера, порожнина тіла) – частина складних слів, яка означає: такий, що належить до…

АНТРАКО- (грец. anthrax – частина складних слів, яка зазначає зв’язок з вугіллям.

АНТИТІЛА ЛЕЙКОАГЛЮТИНУЮЧІ – ізо імунні А., які зумовлюють склеювання лейкоцитів, доданих до сироватки; ви кликають негемолітичні трансфузійні реакції.

АНТИТІЛА ЛІМФОТОКСИЧНІ – імунні А., які викликають у присутності комплементу загибель лімфоцитів.

АНТИТІЛА МІЧЕНІ – препарати, які містять А., до складу яких введені радіоактивні речовини, флуоресціюючі барвники; використовуються для визначення антигенів.

АНТИТІЛА НЕПОВНІ – А., які не дають при взаємодії з антигенами видимих серологічних реакцій, але мають здатність в ізотонічних розчинах…