Глосарій

АНТИЛІМФОПЛАЗІЯ – див.: Агамма глобулінемія лімфопенічна.

АНТИЛІМФОЦИТАРНА СИРОВАТКА – імунна сироватка, яка має антитіла щодо лімфоїдних клітин, переважно лімфоцитів.

АНТИМЕТАБОЛІТИ – біологічно активні речовини, які внаслідок своєї структурної подібності або більшої активності стосовно природних продуктів обміну речовин (метаболітів) можуть…

АНТИМІКРОБНІ РЕЧОВИНИ – речовини, які застосовуються для знищення або затримки розмноження патогенних мікроорганізмів. Серед А.р. виділяють: 1) бактеріоциди – викликають…

АНТИГОРМОНИ – природні та синтетичні речовини, які здатні гальмувати дію відповідного гормону. Механізм дії різних А., навіть щодо одного й…

АНТИГЕН – АНТИТІЛО РЕАКЦІЯ – специфічне сполучення антигена з антитілом, що призводить до утворення імунного комплексу.

АНТИГЕН – АНТИТІЛО ЗВ’ЯЗКИ – хімічні зв’язки, які утворюються при реакції між антигенними детермінантами і відповідними рецепторними зонами антитіл.

АНТИГЕНЕМІЯ ІНФЕКЦІЙНА – наявність у крові антигенних компонентів збудника інфекції.

АНТИГЕН(И) – речовини, які, надходячи до організму парентеральним шляхом, викликають специфічну імунологічну реакцію, яка проявляється утворенням специфічних антитіл. Обов’язковою умовою…

АНТИГЕН АЛОГЕННИЙ – див.: Ізоантиген.

АНТИГЕНИ ВІРУСНІ – А., властиві вірусам; являють собою їхні білки або білкововмісні компоненти.

АНТИГЕН ГІСТОСУМІСНОСТІ – А. на поверхні клітин людини та тварин, які викликають у реципієнта імунну відповідь, що є причиною відторгнення…