Глосарій

АНТИГЕН ГОМОЛОГІЧНИЙ – див.: Ізоантиген.

АНТИГЕНИ ГРУПОВІ – вроджені спадкові властивості еритроцитів та інших клітин і білків крові, які зумовлюють разом з нормальними антитілами індивідуальні…

АНТИГЕНИ ГРАНУЛОЦИТАРНІ – А., які містяться в гранулоцитах крові та кісткового мозку.

АНТИГЕНИ ЛЕЙКОЦИТІВ – комплекс антигенів, які зумовлюють гістосумісність тканин людини та інших ссавців. А.л. складаються із чотирьох класів локусів і…

АНТИГЕНИ ПУХЛИННІ – А., які містяться в клітинах пухлин.

АНТИГЕНИ ТРОМБОЦИТІВ – комплекс загальнотканинних та специфічних для тромбоцитів антигенів. Частина загальнотканинних антигенів адсорбується тромбоцитами із плазми крові.

АНТИГЕННА ДЕТЕРМІНАНТА – ділянка поверхні молекули антигена, яка в просторовому аспекті є комплементарною рецепторною зоною антитіла.

АНТИГЕННА КОНКУРЕНЦІЯ – зниження імунної відповіді на дію тимусзалежного антигена при сумісному або наступному введенні іншого, не спорідненого антигена.

АНТИГЕННА МОДУЛЯЦІЯ – зміна антигенних структур специфічності антигену.

АНТИГЕННА ОДИНИЦЯ – умовна одиниця для оцінки вмісту антигену в досліджуваному матеріалі.

АНТИГЕННА СТРУКТУРА – сукупність всіх антигенів, які властиві всім частинам клітини.

АНТИГЕННІСТЬ – сукупність ознак, які забезпечують здатність речовини ви кликати специфічну імунну відповідь та реагувати з продуктами імунної відповіді.