АМНЕЗІЯ
АМНЕЗІЯ (грец. amnésia – властивість забувати, втрата пам’яті) – порушення пам’яті із втратою здатності зберігати і відтворювати набуті знання.
АМНЕЗІЯ (грец. amnésia – властивість забувати, втрата пам’яті) – порушення пам’яті із втратою здатності зберігати і відтворювати набуті знання.
АМНЕЗІЯ АНТЕРОГРАДНА – втрата згадок про переживання і події, які були безпосе редньо після закінчення розладу свідомо сті або хворобливого…
АМНЕЗІЯ АНТЕРОРЕТРОГРАДНА – випадіння згадок як про події, що передували хворбливому стану, так і про наступні за ним події.
АМНЕЗІЯ ЕПІЗОДИЧНА – див.: А. періодична.
АМНЕЗІЯ КАТАМНЕСТИЧНА – прогалини пам’яті, які виникають психогенно стосовно неприємних, афективно насичених вражень та подій.
АМНЕЗІЯ КАТАТИМНА – А. тільки на певні обличчя та події.
АМНЕЗІЯ КОНГРАДНА – випадіння (як правило, повне) спогадів, що часто обмежуються не тільки періодом порушення свідомості.
АМНЕЗІЯ НЕГАТИВІСТИЧНА – А., що зумовлена мимовільним внутрішнім опором особи відтворенню окремих фактів, подій і т. ін.
АМНЕЗІЯ ПЕРІОДИЧНА – випадки, коли в одному стані свідомості відсутні згадки про пережите в іншому стані.
АМНЕЗІЯ ПОСТГІПНОТИЧНА – прогалини пам’яті щодо подій під час гіпнозу.
АМНЕЗІЯ ПРОГРЕСУЮЧА – глибокі форми генералізованого порушення пам’яті, при яких відбувається поступове і далекосяжне спустошення її запасів.
АМНЕЗІЯ РЕТАРДОВАНА – А., що наступає через деякий час після закінчення паморочного стану або іншого психотичного стану.