Глосарій

АЗОТ – N; хімічний елемент V групи періодичної системи Менделєєва, атомний номер 7, атомна маса 14,0067; безбарвний газ, не має…

АЗОТЕМІЯ – надмірна концентрація в крові продуктів білкового обміну, що містять азот (сечовина, креатин, креатинін, сечова кислота та ін.). Накопичення…

АЗОТИСТА КИСЛОТА – НNА2; одноосновна, нестійка, досить слабка кислота, яка існує тільки в розведених холодних розчинах. Солі А.к. викликають роз…

АЗОТИСТА РІВНОВАГА – стан азотистого обміну в організмі, при якому кількість азоту, що виділяється із сечею, дорівнює кількості азоту, що…

АЗОТИСТИЙ БАЛАНС – різниця між кількістю азоту, що потрапляє в організм з їжею, і кількістю азоту, що виводиться з організму.

АЗОТИСТИЙ ДЕФІЦИТ – стан азотистого обміну, при якому кількість азоту, що виводиться з організму, перевищує кількість азоту, що вводиться в…

АЗОТИСТИЙ МІНІМУМ – найменша кількість білка, що вводиться в організм, за якої зберігається азотиста рівновага.

АЗОТИСТИЙ ОБМІН – сукупність хімічних перетворень речовин, які міс тять азот, в організмі.

АЗОТОГРАФ – прилад для безперервної реєстрації змін концентрації азоту в по вітрі або в газовій суміші, що вдихаються.

АЗОТОРЕЯ – підвищене виділення з організму із сечею і екскрементами речовин, що містять азот, внаслідок порушення їхнього засвоєння організмом.

АЗОТНА КИСЛОТА – НNО3; одноосновна сильна кислота; сильний окислювач.

АЗОТУРІЯ – надмірне виділення із сечею продуктів, які містять азот.