Глосарій

АЕРОФОБІЯ – 1) боязнь протягів; 2) розвиток судом при подразненні зовнішніх покривів незначним рухом повітря.

АЕРОФОТАРІЙ – приміщення з вільним доступом свіжого повітря для одночасного проведення з лікувально-профілактичною метою процедур аеротерапії та світлолікування.

АЕРОХОЛІЯ – наявність газу в жовчному міхурі при холециститі, який викликаний анаеробними мікроорганізмами.

АЕРОЦЕЛЕ ІНТРАКРАНІАЛЬНЕ – накопичення повітря в порожнині черепа, що спричинено травмою.

АЕРОЦИСТОСКОП – цистоскоп з пристроєм для введення повітря в сечовий міхур з метою його розтягнення при дослідженні.

АЄВІТ – лікарський засіб, що містить аксерофтолацетат (вітамін А) і α-токоферолацетат (вітамін Е); застосовують з лікувальною метою при атеросклеротичних змінах…

АЖИТАЦІЯ – хворобливий стан, який проявляється руховим збудженням з афектом тривоги і страху.

АЗАТІОПРИН – див.: Імуран.

АЗБЕСТИ – група мінералів, які мають волокнисту структуру. Загальна властивість різних А. – здатність розщеплюватися на еластичні міцні волокна. А….

АЗБЕСТОВІ ТІЛЬЦЯ – мікроскопічні скупчення частинок азбестового пилу в тканині легень, що утворюються при азбестозі.

АЗБЕСТОЗ – професійний пневмоконіоз, який виникає в результаті систематичного вдихання пилу азбесту. Розвивається дифузний інтерстиційний фіброз легень, для якого характерне…

АЗЕОТРОПНІ СУМІШІ – розчини, що складаються з двох або більше компонентів, які киплять при даному зовнішньому тиску і при постійній…