Глосарій

ХАМІЛЬТОНА (F. H. HAMILTON) СИМПТОМ – при накладенні лінійки на зовнішню поверхню плеча спостерігається стикання її кінців одночасно з латеральним виростком плечової кістки і акроміоном; ознака нижньомедіального вивиху головки плечової кістки.

ХАМЕРІОН ВУЗЬКОЛИСТИЙ (CHAMERION ANGUSTIFOLIUM L.) – багаторічна трав’яниста рослина; кореневище товсте, сланке; стебло прямостояче, 100-200 см заввишки; листки чергові, сидячі, цілісні, видовжені або лінійно-ланцетні, загострені; зверху – темно-зелені, з полиском, зісподу – сизо-зелені, з густою мережкою бічних жилок, які відходять…

ХАЛЬКОЗ ОКА – відкладення сполук міді в тканинах ока внаслідок потрапляння в нього чужорідних тіл, які міс тять мідь.

ХАЛЬКОЗ – відкладення сполук міді в органах і тканинах.

ХАЛЬБРЕХТА (J. HALBRECHT) СИНДРОМ – гемолітична жовтяниця новонароджених внаслідок несумісності груп крові матері і дитини (несумісність АВ0); прогноз відносно сприятливий.

ХАЛЬБАНА (J. HALBAN) СИМПТОМ – посилений ріст дрібних волосинок на обличчі і на всьому тілі в жінок; можлива ознака вагітності.

ХАЛЛЕРМАНА – ШТРАЙФА – ФРАНСУА (W. HALLERMANN – E. B. STREFF – J. FRANCOIS) СИНДРОМ – див.: Халлермана синдром.

ХАЛЛЕРМАННА (W. HALLERM ANN) СИНДРОМ – комплекс вроджених аномалій: «пташине обличчя», мікроофтальмія, катаракта, аномалії розміщення зубів, мікрогенія, атрофія шкіри.

ХАЛЛЕРВОРДЕНА – ШПАТЦА (J. HALLER-VORDEN – H. SPATZ) ХВОРОБА – спадкове (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) захворювання екстрапірамідної системи з ураженнями блідої кулі і чорної речовини. Перші симптоми з’являються протягом першого і другого десятиліття життя. Звичайно, в дитинстві виникає і поступово…

ХАЛАЗОДЕРМІЯ – див.: Шкіра в’яла.

ХАЛАЗІЯ КАРДІОЕЗОФАГІАЛЬНА – див.: Нейгаузера – Беренберга синдром.

ХАЛАЗІЯ КАРДІЇ – стійке розширення кардіального отвору; проявляється шлунково-стравохідним рефлюксом, ознаками езофагіту, блюванням.

ХАЛАЗІОН – хронічне продуктивне запалення хряща навколо однієї або кількох мейбомійових залоз; мікроскопічно Х. являє собою грануляційну тканину з великою кількістю епітеліоїдних і гігант ських клітин; виникнення Х. пояснюється закупоркою вивідної протоки мейбомійо вої залози, що призводить до її ектазії…

ХАКСТХАУЗЕНА (H. HAXTHAUS EN) СИНДРОМ – клімактеричний дерматоз з кератозом; спостерігається переважно в період менопаузи; проявляється обмеженим кератозом долонь і підошов, часто – підсиленим розвитком рогового шару шкіри на тильній поверхні долонь та над колінними суглобами; ожиріння; артеріальна гіпертонія.

ХАЙРОФОБІЯ – нав’язлива боязнь виникнення почуття радощів, веселості.

ХАЙНСА – БЕННІКА (M. HINES – BANNICK) СИНДРОМ – різновид діенцефальозу, що, звичайно, появляється в результаті психічних травм: зниження температури, виражена пітливість, «гусяча шкіра».

ХАЙДА (J. N. HYDE) СИНДРОМ – дерматоз, що розвивається при доброякі сних пухлинах чутливих нервових волокон; переважна локалізація – кінцівки. Проявляється рельєфними, часто ціанотичними вузликами, як рисова зернина або горошина завбільшки, покритих лусочками; спостерігається сильне свербін ня. Перебіг хронічний.

ХАДОРНА – ОЛБРАЙТА (W. HADORN – F. ALBRIGHT) СИНДРОМ – див.: Олбрайта – Хадорна синдром.

ХАДДЛСОНА (I. F. HUDDLESON) РЕАКЦІЯ – реакція, що використовується для лабораторної діагностики бруцельозу; метод грунтується на властивості концентрованого антигену і нерозведеної сироватки крові хворого в присутності електролітів швидко давати специфічну реакцію аглютинації.

ХАГЛУНДА – ШИНЦА (P. HAG LUND – H. R. SCHINZ) ХВОРОБА – див.: Хаглунда хвороба.