Перикардтон систолічний – це екстратон, який реєструється в період систоли серця. Іншими словами, це додатковий тон серця, що виникає під час фази систоли, коли шлуночки серця скорочуються і викидають кров у судини.

Детальніше про перикардтон систолічний:

Походження: Перикардтон систолічний пов’язаний з рухами або коливаннями перикарда – оболонки, що оточує серце. Внаслідок певних змін у перикарді (наприклад, запалення, потовщення, випіт) можуть виникати додаткові звуки під час систоли.
Клінічне значення: Наявність перикардтонного тону може свідчити про патологічні процеси в перикарді, такі як перикардит, або бути ознакою змін у серцевому циклі.
Відмінність від інших тонів: На відміну від основних тонів серця (першого і другого), які відповідають закриттю клапанів, перикардтон систолічний є додатковим і пов’язаний із рухом перикарду.

Діагностика:

Виявляється під час аускультації серця лікарем.
Для підтвердження та уточнення характеру тону використовують електрокардіографію (ЕКГ), ехокардіографію (УЗД серця) та інші методи обстеження.

Висновок:

Перикардтон систолічний – це додатковий серцевий тон, який може бути важливим діагностичним ознакою у виявленні захворювань перикарда. При його виявленні необхідне подальше обстеження для встановлення причини та вибору лікування.