ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ

Т. ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ – Т., яка в основному виконується з метою стабілізації або попередження небезпечних ускладнень з боку органів-мішенів при діабеті І типу; оскільки для реципієнта пересадка означає заміну одного ризику (пов’язаного з ін’єкціями інсуліну) іншим (пов’язаним з імунодепресією), підшлункову залозу пересаджують час тіше всього тим хворим, яким необхідна імунодепресія внаслідок трансплантації нирки при нирковій недостатності; донорами, звичайно, є особи, що загинули у віці 10–55 років, які в минулому не страждали неперносимістю глюкози або хронічним алкоголізмом; алотрансплантат розміщують у нижній боковій частині черевної порожнини; відрізки черевної і верхньої брижової артерій та ворітної вени трансплантата підшивають відпо відно до клубових артерії і вени реципієнта; основними ускладненнями є від торгнення, інфекція і запалення трансплантата; застосовується також алотрансплантація острівкових клітин.