Аденоз молочної залози

Аденоз молочної залози – Форма фіброзно-кістозної мастопатії, що супроводжується розростанням залізистої тканини грудей. Виявляється болями та нагрубанням грудей, формуванням у ній щільних ділянок, появою виділень із соска. Діагностика аденозу заснована на збиранні скарг та анамнезу, даних огляду та пальпації грудей, додаткових методах дослідження (УЗД та рентгенографія молочних залоз, визначення рівня гормонів, цитологічне дослідження відокремлюваного із соска та біопсія). Лікування захворювання залежить від його форми та включає консервативну терапію (призначення гормонів) або оперативне втручання.

Аденоз відноситься до доброякісних утворень молочних залоз гормонально-залежного характеру, що підтверджується виникненням симптомів у другій фазі циклу. Синонімами аденозу є «фіброзуючий аденоз», «гіперплазія міоепітелію» або «лобулярний склероз».

На аденоз страждають жінки репродуктивного віку – поширеність захворювання у віковій групі 30–40 років становить 30–70%. У жінок із гінекологічними захворюваннями частота аденозу збільшується до 100%. Даний стан може розвиватися у дівчаток у період встановлення менструацій і у жінок у першому триместрі вагітності, що вважається фізіологічним, оскільки всі прояви аденозу зникають самостійно через деякий час після стабілізації гормонального фону.

Головною та єдиною причиною патології є гормональний дисбаланс – недолік прогестерону та надлишок естрогенів. До етіологічних факторів, що викликають гормональний збій, відносяться:

• Ожиріння. Жирова тканина синтезує естрогени. При надмірній вазі збільшується продукція естрогенів, що призводить до відносної гіперестрогенії (рівень прогестерону залишається в нормі).
• Мимовільні та штучні аборти. Переривання вагітності, особливо на більших термінах (15-22 тижні), провокує різку гормональну перебудову та зрив компенсаторних механізмів. Рівень статевих гормонів не відразу приходить у норму, що дає поштовх до розвитку ендокринних проблем, зокрема аденозу.
• Пізня вагітність. У жінок віком понад 35 років функції яєчників згасають. Настала вагітність активізує роботу яєчників, що викликає післяпологовий збій у синтезі естрогенів та прогестерону та гормональний зрив.
• Післяпологова агалактія. Агалактія свідчить про нестачу прогестерону, який відповідає за розвиток та диференціювання клітин паренхіми молочних залоз, та надлишок естрогенів. При гіперестрогенії розростається строма залоз, нестача прогестерону призводить до безконтрольного зростання залізистого епітелію.
• Відмова від годування груддю. Підвищення концентрації пролактину на фоні відсутності годування груддю викликає застій молока у протоках. Відбувається їх закупорка та розширення, що веде до структурних змін – утворення кіст.
• Безконтрольний прийом КЗК. Прийом гормональних таблеток без урахування індивідуальних особливостей та дотримання схеми викликає гормональний дисбаланс та розвиток диспластичних процесів у грудях.

Аденоз грудних залоз частіше виникає у пацієнток з гінекологічною патологією (гіперплазією ендометрію, пухлинами яєчників, міомою матки, ендометріозом), які також розвиваються на тлі гіперестрогенії. Тригерами, що запускають гормональні порушення, можуть виступати соматичні захворювання (артеріальна гіпертензія, хвороби підшлункової залози та печінки), хронічні стреси, сексуальні розлади, порушена екологія, куріння.

У грудних залозах відбуваються циклічні зміни, що регулюються гормонами: гіпоталамус-рилізинг-факторами, ФСГ та ЛГ, естрогенами, пролактином, хоріонічним гонадотропіном, андрогенами, глюкокортикоїдами, прогестероном, гормонами щитовидної та підшлункової залоз. Аденоз супроводжується абсолютною та відносною гіперестрогенією, яка поєднується з дефіцитом прогестерону. Естрогени забезпечують розростання молочних ходів за рахунок надмірної проліферації клітин та гіперплазію строми шляхом активації фібробластів. До функцій прогестерону відноситься зниження числа естрогенових рецепторів на клітинних мембранах та зменшення впливу естрогенів на органи-мішені (груди, матка).

При нестачі прогестерону знижується диференціювання клітин залозистого епітелію і колагену, що утворилися в значній кількості, гальмується блокування проліферативних процесів. В результаті розподіл клітин стає безконтрольним, порушується процес гальмування проліферації у тканинах залоз. Це призводить до структурних та морфологічних перебудов: розростання та набряку внутрішньодолькової сполучної тканини, активації проліферації залізистого епітелію в молочних ходах, що викликає їх закупорку, розширення та утворення кіст.

У мамології застосовується єдина класифікація аденозу грудей. Систематизація утворень проводиться за площею ураження тканин залози та гістологічною будовою аденозу. За поширеністю патологічної освіти виділяють 2 форми:

• Вогнищеву (локальну). У залозі формується рухоме велике утворення кулястої або дископодібної форми. Вузол має фіброзну капсулу і складається з часточок.
• Дифузну. У молочній залозі виникає кілька ділянок ущільнень, форма та межі яких розмиті. Освіта розростається необмежено і розташовується нерівномірно.

За типом клітин епітелію, що розрослися, паренхіми залози розрізняють:

• Склерозуючий аденоз. Супроводжується проліферацією ацинусів (ділянки часточок залоз) із збереженням цілісності їх епітеліального та міоепітеліального шарів. Незважаючи на здавлення ацинусів фіброзною тканиною, їхня конфігурація зберігається.
• Апокриновий аденоз. Характеризується апокринової метаплазією епітелію (переходом кубоїдальних епітеліальних клітин у циліндричні з появою апокринової секреції). За гістологічною будовою апокриновий аденоз схожий на рак, що інфільтрує, але природа його доброякісна.
• Протоковий аденоз. Відрізняється розширеними молочними протоками, які обмежені клітинами епітелію з циліндричною метаплазією. Схожий зі склерозуючим аденозом.
• Мікроландулярний аденоз. Супроводжується дифузним та безладним розростанням дрібних проток. Склероз та здавлення тканин залоз відсутні.
• Аденоміоепітеліальний аденоз. Дана форма зустрічається дуже рідко та поєднується з формуванням аденоепітеліоми грудей. Є осередковим аденозом.

Симптоматика аденозу схожа на клінічну картину мастопатії. Залежно від форми хвороби відрізняється вираженість тих чи інших ознак. До загальних симптомів аденозу відносяться мастодинія (болючість, нагрубання залоз, їх підвищена чутливість), болі, що посилюються напередодні менструації, поява сосків, що відділяється, болючість грудей при пальпації.

Локальна форма

При локальній формі патології в залозі промацується щільне, рухоме ущільнення з часточковою структурою, не спаяне з оточуючими тканинами і має чіткі межі. Біль під час пальпації, закінчення слизу/молока із соска, деформація шкіри та збільшення пахвових лімфовузлів не спостерігаються.

Дифузна форма

Для дифузної форми захворювання характерна розлита болючість залози (біль охоплює всю залозу), груди набухають перед менструацією, з соска з’являється жовтувате або безбарвне відділення. Дифузний аденоз характеризується утворенням у залізі кількох вузликів різного розміру, які не мають чітких меж та певної форми. Поруч розташовані вузликові утвори зливаються, що створює ілюзію пухлини значних розмірів. Пальпація грудей болісна, регіонарні лімфовузли не збільшені.

Пізні діагностика та терапія аденозу збільшують ризик появи ускладнень (запальних захворювань грудей, деформації залози, утворення кісток у тканинах грудей та папілом у молочних протоках). Згідно з останніми науковими даними, доведено зв’язок захворювання на рак молочної залози, ймовірність якого зростає при аденозі в 5 разів. Частота озлоякісності новоутворення залежить від ступеня проліферації епітеліальних клітин. Непроліферативні форми малигнізуються у 0,86%, у разі помірної проліферації рак грудей розвивається у 2,5%, аденоз з тяжким ступенем проліферації клітин трансформується у злоякісну пухлину у 32% випадків.

Для діагностики аденозу потрібна консультація мамолога. Лікар проводить збір анамнезу та скарг, уточнює наявність супутніх соматичних та гінекологічних захворювань, здійснює фізикальний огляд та пальпацію грудей. При необхідності до обстеження жінки залучаються гінеколог, онколог та ендокринолог. При підозрі на аденоз призначаються інструментальні та лабораторні методи діагностики:

• Мамографія. Дозволяє визначити локалізацію процесу, його поширеність та межі. На рентгенограмі видно множинні, з розмитими межами і неправильними формами тіні, що відповідають ділянкам часточок, що розрослися.
• УЗД молочних залоз. Допомагає встановити розташування ураженої ділянки залози, її межі, консистенцію та розміри. За допомогою УЗД виявляється підвищена густина залоз у молодих жінок, кісти невеликих розмірів (до 3 мм), що утворилися при закупорці проток, оцінюється стан регіонарних лімфатичних вузлів.
• Гормональні дослідження. Визначається вміст статевих гормонів, пролактину, ФСГ, ЛГ. За показаннями досліджується концентрація гормонів щитовидної залози та надниркових залоз.
• Гістологічне, цитологічне дослідження. Виконується цитограма відділяється із залози, пункційна біопсія підозрілої ділянки грудей. У мазку визначається наявність/відсутність атипових клітин, біопсійному матеріалі оцінюється ступінь проліферації клітин освіти.

Також призначаються клінічні аналізи крові та сечі, біохімія крові (цукор, печінкові ферменти та інше) з метою виявлення соматичної патології. Диференціальну діагностику аденозу проводять з іншими диспластичними процесами молочної залози (аденомою, фіброаденомою, кістою) та раком грудей.

Тактика лікування аденозу (консервативна терапія чи хірургічне втручання) визначається його формою та характером перебігу хвороби.

При дифузній формі патології призначається консервативне лікування, яке включає прийом седативних засобів, вітамінів (А, Е, аскорбінової кислоти, Р, групи В), мінералів та гормональних препаратів. При легкій формі захворювання використовують монофазні комбіновані оральні контрацептиви курсом на 6 місяців. При вираженій симптоматиці аденозу показаний прийом гестагену протягом не менше 3-х місяців.

Хворим рекомендується переглянути раціон харчування: обмежити тваринні жири, вуглеводи, збільшити споживання свіжих овочів та фруктів. При малорухливому способі життя необхідно підвищити фізичну активність та нормалізувати вагу, по можливості уникати стресових ситуацій.

У разі осередкової форми аденозу виконується секторальна резекція залози – висічення освіти у межах здорових тканин із терміновим гістологічним дослідженням вузла. З косметичною метою розріз грудей виконується навколо ареоли соска, після загоєння рани залишається малопомітний рубець.

При проведенні ранньої діагностики та своєчасному початку лікування прогноз для життя та захворювання сприятливий. Профілактика аденозу включає попередження абортів, грамотний підбір гормональних контрацептивів, лікування гінекологічних та ендокринних захворювань, збереження першої вагітності та лактації не менше 6 місяців, відмова від шкідливих звичок та ведення здорового способу життя. Також слід регулярно проводити самообстеження грудей, кожні півроку відвідувати гінеколога, дотримуватись правильного харчування, планувати першу вагітність до 30 років.