Артрит у дітей

Артрит у дітей – Це етіологічно різнорідна група ревматичних захворювань, що протікають із запальним ураженням всіх елементів суглобів. Артрит у дітей проявляється локальними змінами (почервонінням, припухлістю, болем, обмеженням рухливості у хворому суглобі) та загальними симптомами (підвищенням температури тіла, відмовою від рухливих ігор, слабкістю, примхою дитини). Діагноз артриту в дітей віком встановлюється виходячи з даних анамнезу, лабораторних досліджень, УЗД, рентгенографії, КТ, МРТ суглобів. Лікування артриту в дітей віком включає медикаментозну терапію, лікувальну фізкультуру, фізіотерапію, масаж, тимчасову іммобілізацію суглоба.

Поняттям «артрит у дітей» поєднуються різні за походженням і перебігом захворювання, що протікають із суглобовим синдромом і виникають у дитячому віці. У загальній педіатрії та дитячій ревматології артрит виявляється у кожної тисячної дитини. Важливість вивчення проблеми артритів у дітей визначається її соціальною значимістю, а саме – високим ступенем інвалідизації юних пацієнтів, які внаслідок захворювання найчастіше втрачають елементарні функції самообслуговування та не можуть обходитися без допомоги дорослих.

Етіологію ювенільного ревматоїдного артриту точно не встановлено. Серед причин цієї форми артриту у дітей розглядається сімейно-спадкова схильність, а також вплив різних екзогенних факторів (вірусної та бактеріальної інфекції, суглобових травм, білкових препаратів та ін.). У відповідь на зовнішні впливи в організмі дитини утворюються IgG, які сприймаються імунною системою як аутоантигени, що супроводжується виробленням антитіл (анти-IgG). При взаємодії з аутоантигеном антитіла формують імунні комплекси, що пошкоджує дію на синовіальну оболонку суглоба та інші тканини. В результаті складної та неадекватної імунної відповіді розвивається хронічне прогресуюче захворювання суглобів – ювенільний ревматоїдний артрит.

Ювенільний анкілозуючий спондилоартрит є мультифакторіальним захворюванням, у розвитку якого велика роль відводиться зі спадкової схильності та інфекційним агентам (клебсієллі та іншим ентеробактеріям).

Постентероколітичні реактивні артрити у дітей пов’язані з перенесеною кишковою інфекцією: ієрсиніозом, сальмонельозом, дизентерією. Урогенітальні реактивні артрити, як правило, є наслідком сечостатевої інфекції (уретриту, циститу), спричиненої хламідії або уреаплазми.

Інфекційні артрити у дітей можуть бути етіологічно пов’язані з:

Виникненню артриту в дітей віком сприяють несприятливі соціально-побутові умови (антисанітарія, вогкість у приміщенні), часті переохолодження, інсоляція, ослаблений імунітет.

Найчастішими формами артритів у дітей є: ревматичний артрит, ювенільний ревматоїдний артрит, ювенільний анкілозуючий спондилоартрит, реактивні артрити та артрити, асоційовані з інфекцією:

• Ревматичний артрит є одним із проявів ревматизму у дітей (поряд з ревмокардитом, малою хореєю, кільцеподібною еритемою, ревматичними вузликами) та етіологічно пов’язаний із перенесеною стрептококовою інфекцією (ангіною, скарлатиною, фарингітом).
• Ювенільний ревматоїдний артрит характеризується хронічним запальним ураженням суглобів невідомої етіології; виникає у дітей віком до 16 років; має неухильно прогресуючу течію; іноді супроводжується залученням внутрішніх органів. Може протікати в суглобовій формі (на кшталт моноартриту, олігоартриту або поліартриту) або системній (суглобово-вісцеральній) формі з ураженням серця, легень, ретикулоендотеліальної системи, з васкулітами, полісерозитом, увеїтом тощо.
• Ювенільний анкілозуючий спондилоартрит (Хвороба Бехтерева) протікає з хронічним запаленням хребта та периферичних суглобів. У 10-25% випадків захворювання дебютують у дитячому віці.
• Реактивні артрити у дітей – група асептичних запальних захворювань суглобів, що розвиваються внаслідок перенесеної позасуглобової інфекції. До реактивних артритів у дітей відносять постентероколітичні та урогенітальні артрити. Деякі автори відносять до реактивних артритів синдром Рейтера.
• Інфекційні артрити у дітей включають суглобові синдроми, що розвинулися внаслідок вірусних, бактеріальних, грибкових, паразитарних інфекцій, хвороби Лайма. При інфекційному артриті збудники проникають безпосередньо в порожнину суглоба зі струмом лімфи, крові, внаслідок маніпуляцій чи травм.

Ювенільний ревматоїдний артрит

При суглобовій формі артриту у дитини можуть уражатися один або кілька суглобів (частіше симетричні), що супроводжується їхньою хворобливістю, набряком та гіперемією. Зазвичай відзначається залучення до патологічного процесу великих суглобів (колінних, гомілковостопних, променево-зап’ясткових), рідше страждають дрібні суглоби ніг і рук (міжфалангові, плюснефалангові). Спостерігається ранкова скутість у суглобах, зміна ходи; Діти до 2-х років можуть перестати ходити.

При гострому перебігу артриту в дітей віком температура тіла може підвищуватися до 38-39°С. Суглобова форма артриту у дітей нерідко протікає з увеїтом, лімфаденопатією, поліморфним висипом на шкірі, збільшенням печінки та селезінки.

Суглобово-вісцеральна (системна) форма артриту у дітей характеризується артралгією, лімфаденопатією, наполегливою високою лихоманкою, поліморфною алергічною висипкою, гепатоспленомегалією. Характерно розвиток міокардиту, полісерозиту (перикардиту, плевриту), анемії.

Прогресування артриту у дітей призводить до розвитку стійкої деформації суглобів, часткового або повного обмеження рухливості, амілоїдозу серця, нирок, печінки, кишківника. Інвалідами стають 25% дітей із ювенільним ревматоїдним артритом.

Ювенільний анкілозуючий спондилоартрит

Симптоматика включає суглобовий синдром, екстраартикулярні та загальні прояви. Ураження суглобів при даному типі артриту у дітей представлено моно-або олігоартрит переважно суглобів ніг; носить асиметричний характер. Найчастіше при захворюванні уражаються колінні суглоби, суглоби плюсни, плюснефалангові суглоби I пальця ноги; рідше – тазостегнові та гомілковостопні, суглоби верхніх кінцівок, грудино-ключичні, грудино-реберні, лобкові зчленування. Характерний розвиток ентезопатій, ахіллобурситу, ригідності хребта, сакроілеїту.

З екстраартикулярних симптомів при анкілозуючому спондилоартриті часто зустрічається увеїт, аортальна недостатність, нефропатія, вторинний амілоїдоз нирок. Причиною інвалідності у старшому віці стає анкілоз міжхребцевих суглобів та ураження кульшових суглобів.

Реактивні артрити у дітей

Реактивні артрити у дітей розвиваються через 1-3 тижні після кишкової чи сечостатевої інфекції. Суглобові прояви характеризуються моно- або олігоартритом: набряканням суглобів, болями, що посилюються при русі, зміною кольору шкіри над суглобами (гіперемією або ціанотичність). Можливий розвиток ентезопатій, бурситів, тендовагінітів.

Поряд з ураженням суглобів, при реактивному артриті у дітей мають місце численні позасуглобові прояви: ураження очей (кон’юнктивіт, ірит, іридоцикліт), слизових оболонок порожнини рота (глосит, ерозії слизової), статевих органів (баланіт, баланопостит), шкірні зміни (вузлувата). , ураження серця (перикардит, міокардит, аортит, екстрасистолія, АВ-блокади)

Загальні прояви реактивного артриту у дітей включають пропасницю, периферичну лімфаденопатію, гіпотрофію м’язів, анемію. Реактивні артрити у дітей у більшості випадків піддаються повному зворотному розвитку. Однак при тривалому або хронічному перебігу можливий розвиток амілоїдозу, гломерулонефриту, поліневриту.

Інфекційні артрити у дітей

При артритах бактеріальної етіології симптоматика в дітей віком розвивається гостро. У цьому помітно страждає загальний стан дитини: виражені лихоманка, біль голови, слабкість, зниження апетиту. Місцеві зміни включають збільшення ураженого суглоба в обсязі, гіперемію шкіри та локальне підвищення температури, болючість в ділянці суглоба у спокої та її різке посилення при русі, вимушене положення кінцівки, що полегшує біль. Перебіг вірусних артритів у дітей швидкоплинний (1-2 тижні) і зазвичай повністю оборотний.

Туберкульозний артрит у дітей протікає і натомість субфебрильної лихоманки, інтоксикації; частіше у формі моноартриту з ураженням одного великого суглоба чи спондиліту. Характерна блідість шкіри над ураженим суглобом, («бліда пухлина»), формування нориці з виділенням білих казеозних мас.

Зважаючи на полісимптомну течію артритів у дітей, у діагностиці захворювання беруть участь багато фахівців: педіатр, дитячий ревматолог, дитячий офтальмолог, дитячий дерматолог та ін. При зборі анамнезу звертають увагу на зв’язок артриту у дітей з перенесеним ревматизмом, бактеріальними та вірусними інфекціями.

• Інструментальні дослідження. Основу інструментальної діагностики артриту у дітей становить УЗД суглобів, рентгенографія, КТ або МРТ суглобів та хребта. Найбільш характерними рисами артриту у дітей є звуження суглобових щілин, анкілоз суглобів, кісткові ерозії, ознаки остеопорозу, випіт у порожнині суглобів. Для виключення уражень серця призначається ЕКГ, ЕхоКГ.
• Аналізи. Для уточнення етіології артриту в дітей віком проводяться лабораторні дослідження: визначення АСЛ-О, ревматоїдного чинника, СРБ, антинуклеарних антитіл, IgG, IgМ, IgА, комплементу; ПЛР та ІФА виявлення хламідій, мікоплазми, уреаплазми та ін; бактеріологічне дослідження калу та сечі; імуногенетичне обстеження.
• Методи дифдіагностики. Важливу роль диференціальної діагностиці артритів в дітей віком грає діагностична пункція суглоба, дослідження синовіальної рідини, біопсія синовіальної оболонки. Туберкульозний артрит у дітей діагностується на основі анамнезу, рентгенографії грудної клітки, відомостей про проведення вакцинації БЦЖ, результатів реакції Манту.

Комплексна терапія ювенільного ревматоїдного артриту та анкілозуючого спондилоартриту у дітей передбачає курси медикаментозного лікування, фізіотерапії, масажу, ЛФК, механотерапії. У періоди загострення призначаються НПЗЗ, глюкокортикоїди (у т. ч. пульс-терапія метилпреднізолоном), імунодепресанти, біологічні агенти. Місцеве лікування артриту у дітей включає внутрішньосуглобове введення препаратів, тимчасову іммобілізацію суглобів, носіння корсету.

Підхід до лікування реактивних та інфекційних артритів у дітей передбачає проведення етіотропної, патогенетичної та симптоматичної терапії. Використовуються спеціально підібрані антибактеріальні препарати, імуномодулятори, НПЗЗ, глюкокортикоїди. Лікування туберкульозного артриту в дітей віком проводиться з участю дитячого фтизіатра з допомогою протитуберкульозних препаратів. За будь-яких форм артритів у дітей корисні їзда на велосипеді, плавання, кінезіотерапія, бальнеотерапія, санаторно-курортне лікування.