Атрезія стравоходу

Атрезія стравоходу

Атрезія стравоходу – це неповне формування стравоходу, часто поєднується з трахеопіщеводний свищем. Діагноз ставлять при неможливості провести назогастральний зонд в шлунок. Лікування оперативне.

Атрезія стравоходу є найбільш поширеним варіантом атрезії ШКТ. Існує 5 основних типів атрезії стравоходу. Найбільш поширеним типом (85%) є варіант, коли верхня ділянка стравоходу закінчується сліпо, а в нижній відкривається трахеопіщеводний свищ. Наступним за поширеністю (8%) типом є чиста атрезія стравоходу без формування свища. Решта варіанти включають свищ «тип Н» між трахеєю і стравоходом, при цьому стравохід проходимо (4%), атрезію стравоходу з проксимальним трахеопіщеводний свищем (1%) і атрезію стравоходу з двома норицями (1%).

Характерними ознаками є зригування, кашель і ціаноз після спроби годування і аспіраційна пневмонія. Атрезія стравоходу з дистальним свищем веде до збільшення живота, так як при крику повітря виштовхується з трахеї і через свищ поступає в нижній відділ стравоходу і шлунок.

Діагноз

Діагноз припускають по неможливості провести назогастральний зонд в шлунок. Рентгеноконтрастний катетер визначає локалізацію атрезії при рентгенографії. У атипових випадках невелика кількість водорозчинного контрасту може знадобитися, щоб визначити анатомію пороку при рентгеноскопії. Контрастний матеріал слід швидко евакуювати, бо вступ його в легені може викликати хімічний пневмоніт. Цю процедуру повинен виконувати досвідчений радіолог в центрі, де буде проводитися операція новонародженому.

Лікування

Предоперационное лікування націлене на те, щоб дитина була в оптимальному стані перед операцією, а також профілактику аспіраційної пневмонії , що робить операцію більш небезпечною. Від перорального годування утримуються. Постійне відсмоктування через двухпросветний катетер у верхньому відділі стравоходу запобігає аспірацію ковтнув слини. Ребенокдолжен перебувати в положенні лежачи на животі з головою, піднятою на 30-40 °, і з опущеною правою стороною тіла, щоб полегшити спорожнення шлунка і мінімізувати ризик аспірації кислого вмісту шлунка через фістулу. Якщо радикальну операцію необхідно відкласти у зв’язку з глибокою недоношеністю, аспіраційної пневмонією або іншими вродженими вадами розвитку, слід сформувати гастростому для декомпресії шлунка. Відсмоктування шлункового вмісту через гастростому знижує ризик того, що воно потрапить через фістулу в трахеобронхіальне дерево.

Коли стан дитини стабілізується, можна провести екстраплевральная хірургічну корекцію атрезії стравоходу і закриття трахео свища. Іноді може бути необхідна пластика стравоходу ділянкою товстої кишки.

Найбільш частими гострими ускладненнями є неспроможність анастомозу і формування стриктур. Після успішної хірургічної корекції часто зустрічаються труднощі при годуванні через порушення моторики дистального відділу стравоходу, що привертає до розвитку гастроезофагеального рефлюксу (ГЕР). Якщо медикаментозне лікування ГЕР неефективно, може знадобитися проведення фундоплікаціі по Ніссеном.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.