Такого висновку прийшов президент Геронтологічного товариства РАН Володимир Анісімов. Гендерні відмінності у проблемі довголіття були виявлені в ході вивчення зв’язку між інтенсивністю інтелектуальної діяльності людини та її віком. Розглядався також зв’язок біологічного віку людини з належністю до різних поколінь.

Вивчивши статистичний матеріал, професор Володимир Анісімов зазначив, що у покоління людей, які народилися у 1922 році, біологічний вік більше відставав від віку за паспортом, ніж у покоління людей, які народилися у 1906 році. Дослідження зміцнили впевненість голови Геронтологічного товариства в тому, що «збільшення тривалості життя і старіння населення є одним із головних викликів сучасності».

За рік тривалість життя людей як біологічного вигляду збільшується на три місяці, вважає Анісімов. Як приклад він наводить лауреатів Нобелівської премії. На протязі її існування (а це понад 100 років) середній вік нагороджених безперервно збільшувався.

При цьому середня тривалість життя Нобелівських лауреатів вища, ніж у академіків; у академіків вищий, ніж у професорів, і так далі. Одночасно була відмічена різниця у тривалості життя чоловіків та жінок. Якщо для представників сильної половини людства високий IQ призводить до довголіття, то прекрасній половині цей же фактор скорочує життя.

Учень пояснює це різними ролями чоловіків та жінок у соціумі. На думку Анісімова, додаткові обов’язки, що жінки несуть у сім’ї та в науці, змушують їх постійно жити в умовах стресу. А це – один із найважливіших факторів, що перешкоджають довголіттю.