Дисфагія та одинофагія

Дисфагія проявляється як суб’єктивні труднощі при процесі ковтання, коли у людини виникають складнощі при переміщенні їжі чи рідини з ротової порожнини в шлунок. Це може бути пов’язано з труднощами у створенні та пересуванні харчової грудки з ротової порожнини в глотку, що називається орофарингеальною дисфагією. Також може виникати відчуття дискомфорту в ділянці грудей, начебто їжа «застрягла», що характерно для стравохідної дисфагії. У деяких випадках дисфагія може бути функціональною, тобто без певних органічних причин, а також може бути пов’язана з гастроезофагеальним кислим рефлюксом зі шлунка.

Однофагія належить до хворобливого процесу ковтання. Люди відчувають біль, переважно за грудниною, особливо коли харчова грудка проходить через стравохід. У деяких контекстах термін може також стосуватися болю в горлі при ковтанні.

Причини

Причини орофарингеальної дисфагії

Орофарингеальна дисфагія — це стан, при якому людям складно пересувати їжу або рідину з ротової порожнини в горлянку. Можливі причини цього стану варіюють і можуть містити:

1. Структурні порушення:

• • запальні процеси в ротовій порожнині, глотці або мигдаликах, наприклад через інфекції або абсцеси;
  • новоутворення в ділянці горлянки, язика або дна порожнини рота;
  • вплив через зовнішні компресії, такі як збільшення лімфовузлів або зоб;
  • дегенеративні зміни у хребті;
  • наслідки хірургічних втручань у ділянці гортані, обличчя чи шиї;
  • наявність сторонніх тіл у ділянці ковтання.

2. Нервово-м’язові порушення:

• • різні захворювання судин головного мозку, такі як ішемічний інсульт, емболія чи пухлини;
  • бульбарні чи псевдобульбарні синдроми;
  • наслідки травмування голови;
  • рідкісні стани, такі як спинна сухотка або екстрапірамідальні синдроми (наприклад хвороба Паркінсона);
  • нейропатії, що виникають через цукровий діабет, саркоїдоз та інші захворювання;
  • системні захворювання сполучної тканини;
  • певні міопатії, включаючи лопатково-плечову дистрофію.

Розуміння першопричини орофарингеальної дисфагії є критично важливим для вибору відповідного лікування та покращання якості життя пацієнта.

Причини стравохідної дисфагії

Існують різні причини порушень нормальної функції стравоходу, які можуть призвести до дисфагії чи інших труднощів при ковтанні. Ось деякі з них:

1. Звуження стравоходу:

• • найчастіше це викликано раком стравоходу або кардії, а також як ускладнення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби;
  • рідше звуження може бути спричинене дивертикулами стравоходу, такими як дивертикули Ценкера, або внаслідок опіків від корозійних речовин (корозійний езофагіт);
  • деякі лікарські засоби, такі як препарати калію та саліцилати, можуть викликати звуження стравоходу;
  • терапія раку, а саме променева терапія, може призвести до звуження стравоходу.

2. Порушення моторики:

• • ахалазія та дифузний спазм стравоходу можуть викликати незвичайні рухи стравоходу, що призводить до труднощів при ковтанні;
  • захворювання, такі як системна склеродермія та цукровий діабет, можуть впливати на нормальну моторику стравоходу;
  • деякі лікарські засоби, такі як блокатори кальцієвих каналів та естрогени, можуть спричинити спазми стравоходу.

3. Стиснення стравоходу:

• • деякі стани, такі як вади мітрального клапана серця або загруднинний зоб можуть призвести до зовнішнього тиску на стравохід;
  • пухлини середостіння або бронхів також можуть стискати стравохід;
  • кардіо- та торакохірургічні операції можуть іноді призвести до тимчасового або постійного стиснення стравоходу.

Раннє виявлення та лікування цих станів може допомогти запобігти довгостроковим ускладненням та покращити якість життя пацієнта.

Причини одинофагії

Захворювання та пошкодження стравоходу можуть виникати через різні причини, ось деякі з них:

1. Езофагіт:

• • інфекційний езофагіт виникає через інфікування різними мікроорганізмами. Наприклад, грибкові інфекції, викликані Candida або Histoplasma, вірусні інфекції, такі як вірус простого герпесу та цитомегаловірус, а також бактеріальні, до яких належить туберкульоз;
  • ерозивний езофагіт зазвичай пов’язаний з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, коли шлунковий сік потрапляє в стравохід і пошкоджує його;
  • деякі лікарські засоби, такі як препарати калію, доксициклін, бісфосфонати та нестероїдні протизапальні засоби, можуть спричинити подразнення та запалення стравоходу.

2. Рак стравоходу: це злоякісне новоутворення, що виникає з клітин стравоходу. Необхідні рання діагностика та лікування, щоб підвищити шанси на успішне одужання.
3. Стороннє тіло в стравоході: іноді маленькі предмети або шматки їжі можуть застрягнути в стравоході, викликаючи дискомфорт і утруднене ковтання.
4. Опіки стравоходу: пошкодження, спричинені випадковим потраплянням у стравохід їдких речовин, можуть призвести до серйозних опіків, і тому потрібне негайне медичне втручання.

Для запобігання та лікування захворювань стравоходу важливо регулярно обстежуватися у фахівців та дотримуватися їх рекомендацій.

Діагностика

Дисфагія та одинофагія — це серйозні симптоми, при фіксації яких потрібна негайна діагностика, особливо коли йдеться про можливі онкологічні захворювання стравоходу або кардії.

Обстеження/вивчення цих симптомів поділяється на два етапи:

1. Рото-глоткова фаза:

• • проблеми з формуванням харчової грудки: пацієнт може відчувати труднощі при формуванні грудки їжі в ротовій порожнині;
  • труднощі при пересуванні їжі: відчувається опір при переміщенні їжі з ротової порожнини в горлянку;
  • супутні симптоми: може включати сухий кашель під час прийому їжі, виділення їжі через ніс, часті поперхування, подразнення горла, чхання та сльозотечу.

2. Стравохідна фаза:

• • відчуття перешкоди при ковтанні: пацієнти часто скаржаться на відчуття «застряглого» шматка їжі, особливо при ковтанні твердої їжі;
  • дискомфорт у грудній клітці: може виникати відчуття тиску або стиснення у грудній ділянці;
  • додаткові симптоми: включають блювання, кашель, відкашлювання та іноді хворобливе ковтання.

Таким чином, при появі цих симптомів важливо якнайшвидше звернутися до фахівця для проведення відповідного діагностування та виявлення можливої причини.

Для детальної діагностики дисфагії, що ґрунтується на симптомах та попередньому обстеженні, застосовуються різні методи дослідження:

1. Ендоскопія верхнього відділу шлунково-кишкового тракту:

• • є ключовим методом при діагностиці проблем зі стравоходом;
  • використовуючи цей метод, можна провести біопсію/забір біоптату з місць з видимими змінами для гістологічного аналізу;
  • при підозрі на грибкове ураження (мікоз) можливе проведення браш-біопсії для мікологічного тестування.

1. 2. Рентгенологічне дослідження горла та стравоходу з контрастною речовиною:

• • використовується для визначення причин стравохідної дисфагії, таких як порушення моторики, дивертикули або сторонні тіла;
  • флуороскопія може бути застосована для аналізу ковтального акту, особливо при орофарингеальній дисфагії.

3. Манометрія стравоходу:

• • важливий метод для оцінки тиску та моторної функції стравоходу;
  • особливо рекомендується при підозрі на порушення роботи нижнього стравохідного сфінктера.

4. pH-метрія стравоходу:

• • дослідження, призначене для вимірювання кислотності стравоходу;
  • допомагає виключити або підтвердити наявність гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що може бути причиною функціональної дисфагії.

Таким чином, використання цих методів дослідження забезпечує комплексний підхід до діагностики та дає змогу точно визначити причину та характер дисфагії у пацієнта.