Гастрит у дітей

Гастрит у дітей – запалення, що вражає поверхневий шар шлунка і призводить до морфофункціональних змін слизової оболонки. Для гострого гастриту у дітей характерні сильний біль в епігастрії, відрижка, нудота, блювання, діарея, слинотеча або сухість у роті; для хронічної форми – зниження апетиту, помірний біль у животі, явища диспепсії та інтоксикації. Діагностика гастриту у дітей заснована на клінічних симптомах та анамнезі, даних гастроскопії з біопсією, рентгенографії шлунка, УЗД черевної порожнини. Лікування гастриту у дітей включає дотримання вікової дієти та лікувального режиму, медикаментозну терапію, фізіотерапевтичне та санаторне лікування.

Гастрит – найбільш поширене захворювання органів травлення у дитячій гастроентерології. Формування травної системи дитини завершується лише до семирічного віку; її особливістю в цей період є низький вміст та менша активність соляної кислоти, недостатня моторна функція шлунка. Рівень захворюваності на гастрит вищий у дітей у періоди найбільш інтенсивного росту та розвитку (у віці 5-6, 10-15 років).

Гастрит у дітей може протікати у гострій та хронічній формах. Гострий гастрит у дітей проявляється яскраво вираженим запаленням слизової оболонки шлунка, пов’язаним із короткочасним впливом на неї сильних подразників. Хронічний гастрит у дітей має тривалий прогресуючий перебіг, з періодичними рецидивами та поступово призводить до дегенерації та атрофії епітеліальних клітин та залоз слизової оболонки. Гастрит викликає порушення секреторної та моторної функцій шлунка, а також обміну речовин у дітей; його наслідки залежать від тяжкості ураження слизової оболонки.

Гострий гастрит у дітей може виникати первинно (самостійно) або вдруге ускладнювати перебіг деяких інфекційних та соматичних захворювань. Гострий гастрит у дитини можуть спровокувати надмірне переїдання або вживання жирної, гострої, занадто гарячої або грубої їжі, що не відповідає дитячому віку, потрапляння в шлунок хімічних речовин (концентрованих розчинів лугів, кислот), прийом деяких медикаментів (НПЗЗ, саліцилатів, стеро). При аліментарному гострому гастриті у дітей неадекватна їжа та продукти її неповного розщеплення мають подразнюючу дію на слизову та секреторний апарат шлунка, порушуючи та уповільнюючи процес травлення. Гострий гастрит у дітей може бути пов’язаний з харчовою токсикоінфекцією при вживанні недоброякісної їжі, що обсіменена патогенними бактеріями (кишкова паличка, протей, клебсієла, сальмонела та ін.).

Основною причиною ендогенного гострого та хронічного гастриту у дітей є інфікування хелікобактерією, що мешкає у пілоричному відділі шлунка. Патогенність H. pylori пов’язана з високою адгезією з мембранами епітеліальних клітин, виділенням агресивних ферментів (уреази, протеази, фосфоліпази) і токсинів, що викликають руйнування захисного шару слизу, пошкодження епітеліальних клітин, розвиток запалення, утворення ерозій і виразок, порушення функції шлунка , пригнічення імунної системи

Аутоімунний хронічний гастрит у дітей обумовлений виробленням антитіл до секреторних клітин слизової оболонки шлунка, що призводить до зниження кислотності шлункового соку та недостатності травлення. Виникненню гастриту у дітей сприяють ферментопатії, хронічні захворювання ШКТ (гепатит, панкреатит), дуодено-гастральний рефлюкс, харчова алергія.

Спровокувати розвиток вторинного гастриту у дітей можуть гострі інфекційні процеси (грип, кір, дифтерія, вірусний гепатит, туберкульоз), стан загальної інтоксикації при тяжких опіках, радіаційному ураженні та гострій нирковій недостатності. При цьому до запальних змін слизової оболонки шлунка наводить гематогенне поширення інфекції та токсинів.

До факторів ризику гастриту у дітей належать: погіршення якості їжі (велика кількість барвників, консервантів, фаст-фуд, газовані напої), глистно-паразитарні інвазії (лямбліоз, ентеробіоз); у підлітків – шкідливі звички (алкоголь, куріння), психосоматичні порушення (агресія, тривожність), стреси.

За характером запальних змін гострий гастрит у дітей може бути катаральним (з поверхневими гіперемією, набряком, точковими геморагіями та ерозіями, дистрофічними змінами епітелію); фібринозним (з поверхневими та глибокими некротичними змінами та утворенням фібринозних плівок); корозивним (з некрозом, виразкою, крововиливами та глибоким пошкодженням шлункової стінки) та флегмонозним (гнійним).

За ступенем поширення ураження шлунка виділяють вогнищеві форми гастриту у дітей (фундальна, антральна, пилороантральна, пилородуоденальна) та дифузні (поширені).

За етіологічними факторами розрізняють гастрит у дітей, асоційований з H. pylori; аутоімунний, еозинофільний (алергічний); реактивний (на фоні інших захворювань); ідіопатичний. Гастрит у дітей може протікати з підвищеним виробленням соляної кислоти (гіперацидний) та з її зниженою секрецією (гіпоацидний).

Клінічні прояви гострого гастриту в дітей віком можуть розвиватися через 4-12 годин після впливу подразнюючого агента. При цьому порушується загальний стан дитини, її турбують біль у верхній частині живота, відрижка, печія, нудота, блювання, слиновиділення чи сухість у роті. Мова обкладена білим нальотом, шкірні покриви бліді, пульс частий, артеріальний тиск знижений. Тривалість аліментарного гострого гастриту у дітей становить середньому 2-5 днів.

При токсико-інфекційному гострому гастриті у дітей відзначається виражена інтоксикація, підвищення температури тіла, блювання, що повторюється, неперетравленою їжею зі слизом і жовчю, частий рідкий стілець, що призводять до зневоднення, наростання слабкості і млявості. Диспепсичні явища (диспепсія) при гострому алергічному гастриті у дітей супроводжуються шкірним свербінням, висипом та набряком Квінке.

Тяжким перебігом характеризується корозивний гастрит у дітей при хімічних опіках, що супроводжується палким інтенсивним болем у шлунку та при ковтанні; багаторазовим блюванням з домішкою слизу, крові та фрагментів тканин. Залежно від тяжкості корозивного гастриту у дітей може розвинутись асфіксія, перфорація стінки шлунка та кровотеча, перитоніт, ураження нирок, печінки, серцево-судинна недостатність, шок та летальний кінець.

Гострий флегмонозний гастрит у дітей проявляється високою лихоманкою, сильними болями в животі, блювотою з домішкою гною, важким загальним станом і може призвести до перитоніту та перигастриту.

У дитини з хронічним гастритом спостерігається поступове зниження апетиту, тупі та ниючі болі в животі (що посилюються через 10-15 хв. після їди), відрижка кислотою, нудота, нестійкий стілець. При хронічному гастриті в дітей віком розвиваються ознаки інтоксикації та порушення травлення: загальне нездужання, підвищена стомлюваність, схуднення, блідість шкірних покривів, незначне підвищення температури тіла.

У гострий період гастриту дітям показаний постільний режим, утримання від їжі на 8-12 годин, за необхідності – промивання шлунка, очисна клізма. При гострому гастриті дітям необхідне багато пиття часто малими порціями. Для припинення блювоти і як антирефлюксні засоби в педіатрії використовують прокінетики – домперидон і метоклопрамід; виражений больовий синдром купірують спазмолітиками (папаверин, дротаверин) та антацидами.

При токсико-інфекційних гастритах у дітей застосовують антибіотики, ферменти (панкреатин), адсорбенти (смектит діоктаедричний, кремнію діоксид); при зневодненні проводиться інфузійна терапія. Через 12 годин дитині дозволяється дієтичне дробове харчування (нежирні бульйони, слизові супи-пюре, каші, кисіль) з поступовим розширенням меню та переведенням на загальний стіл, що виключає гостру, копчену, смажену та грубу їжу. При підозрі на флегмонозний гастрит у дітей та перфорацію шлунка показано хірургічне лікування.

Комплекс лікувальних заходів для дітей, які страждають на хронічний гастрит, включає суворе дотримання лікувально-охоронного режиму та дієти, медикаментозну терапію, фізіотерапевтичне та санаторно-курортне лікування.

Дієтотерапія при хронічному гастриті у дітей заснована на принципах механічного, хімічного та термічного щадіння, частого частого прийому їжі (7-8 разів на добу).

При гіпоацидному гастриті в дітей віком за 10—20 хвилин до їжі показаний прийом розчину соляної кислоти з пепсином; при підвищеній кислотності призначають антациди, антисекреторні препарати.

За наявності хелікобактерної інфекції дітям з хронічним гастритом призначаються різні схеми терапії, що включає антибіотики (амоксицилін, кларитроміцин), похідні нітроімідазолів (ніфурател, фуразолідон), колоїдні солі вісмуту, інгібітори протонної помпи бактерії). Тривалість лікування хронічного гастриту в дітей віком залежить від гостроти процесу, вираженості симптомів, асоціації з H. pylori, і становить близько 3-4 тижнів.

Відновне лікування хронічного гастриту у дітей включає: фізіотерапію (електрофорез з кальцієм, бромом, діадинамічні струми, гідротерапію, голкорефлексотерапію), прийом мінеральних вод («Боржомі», «Есентуки № 4», Слов’янівська, Смирновська3), санатор після клінічної ремісії.

Діти з хронічним гастритом перебувають на диспансерному обліку у дитячого гастроентеролога щонайменше 3 років. Для профілактики загострень хронічного гастриту в дітей віком 2 десь у рік призначаються повторні курси протирецидивного лікування, 1 разів у рік проводиться гастроскопія з контролем ерадикації H. pylori.

Найчастіше при адекватному лікуванні гострий гастрит в дітей віком виліковується повністю; іноді запальний процес у шлунку набуває хронічного перебігу та може супроводжуватися розвитком гастродуоденіту, панкреатиту, холециститу, коліту. У відсутності лікування хронічного гастриту в дітей віком є ​​ризик розвитку виразковій хворобі шлунка.

Профілактика гастриту у дітей полягає у дотриманні принципів раціонального харчування, відповідного віку дитини, своєчасному лікуванні захворювань шлунково-кишкового тракту, санації вогнищ хронічної інфекції носоглотки.