Гіперпігментація

Гіперпігментація – дифузне або осередкове відкладення пігменту в шкірі, що призводить до потемніння забарвлення всієї поверхні тіла або окремих ділянок шкірного покриву. Гіперпігментація шкіри може бути обумовлена ​​різними фізіологічними та патологічними причинами, у зв’язку з чим виділяють наступні її види: ластовиння, меланодермія, хлоазму, навколоротовий пігментний дерматит, вторинна гіперпігментація та ін. Для встановлення причин гіперпігментації потрібна консультація дерматолога. Усунення гіперпігментації може включати терапію основних захворювань та косметичні процедури (хімічний та лазерний пілінг, фотоомолоджування та ін.).

Терміном “гіперпігментація” позначається надмірно інтенсивне забарвлення окремих ділянок шкіри порівняно з кольором шкірного покриву. Цей стан виникає внаслідок підвищеної концентрації пігментних речовин, що містяться у клітинах епідермісу.

Колір шкірних покривів людини залежить від низки чинників: наповнення кровоносних судин, товщини епідермісу, шкірного малюнка тощо. буд. Найважливішим чинником, впливає забарвлення шкірних покривів, є і концентрація особливих барвників – пігментів, визначальним у тому числі є пігмент меланин. Залежно кількості меланіну, що міститься у шкірі, її колір може бути від тілесного до темно-коричневого. Меланін виробляють спеціальні клітини епідермісу – меланоцити. Під впливом особливого ферменту тирозинази відбувається окислення амінокислоти тирозину та утворення меланіну. Меланін накопичується в спеціальних клітинах епідермісу – меланофорах і завдяки своїй здатності поглинати теплові промені забезпечує захист організму від впливу ультрафіолетових та інфрачервоних променів.

Таким чином, меланін служить основним засобом захисту шкіри від опіків та перегрівання організму. Процес синтезу меланіну регулюється нервово-гуморальним механізмом, що забезпечує єдність усіх органів та систем. Порушення однієї функції призводить до порушення загального балансу організму.

Підвищений вміст меланіну на окремих ділянках шкіри може бути спричинений різними причинами: ендокринними порушеннями, зміною гормонального фону жінки під час вагітності або клімактеричного періоду, деякими захворюваннями шлунково-кишкового тракту, порушенням обмінних процесів, спричинених недостатністю або надлишком вітамінів та мінералів. Нерідко причинами гіперпігментації є важка інтоксикація організму, травми та запальні процеси шкірних покривів, надмірне перебування на сонці. Спровокувати появу осередків гіперпігментації можуть деякі лікарські засоби: антибіотики групи тетрациклінів, препарати саліцилової кислоти, екстракт звіробою тощо. У появі вогнищ гіперпігментації чималу роль відіграють спадковий фактор та нервово-психічні розлади.

Улюбленими місцями локалізації пігментних плям є обличчя, руки та груди. Гіперпігментація шкіри може бути вродженою (ластовиння) і набутою (хлоазми, мелазми). Ластовиння – множинні дрібні, округлої форми пігментні плями блідо-або темно-коричневого кольору. Під впливом інсоляції ластовиння набувають більш яскраво вираженого забарвлення.

Хлоазми – темно-коричневі пігментні плями неправильної округлої форми, що локалізуються частіше в області обличчя. Нерідко виникають і натомість гормональної перебудови організму під час вагітності, і навіть за низки патологій печінки (печінкова хлоазма), надниркових залоз, глистних інвазіях. Можуть зникнути з усунення причин виникнення або зберігатися тривалий час.

Мелазми – коричневі, часто симетрично розташовані пігментні плями з переважною локалізацією на обличчі, шиї, плечах, що з’являються внаслідок сукупної дії променів сонця та гормонів. Найчастіше мелазма виникає у вагітних та жінок, які приймають гормональні контрацептиви.

Вторинна гіперпігментація шкіри з’являється внаслідок травматичних або запальних захворювань шкіри – інфільтратів, нейродермітів, екзем і т.д.

Гіперпігментація шкіри є косметичним дефектом, що не становить серйозної небезпеки для життя та здоров’я. Однак вона представляє серйозну естетичну проблему і, як наслідок, психологічний дискомфорт, пов’язаний із незадоволенням своєю зовнішністю. Необхідність лікування гіперпігментації пов’язана ще й з тією обставиною, що розташовуючись на обличчі, шиї, руках, грудях, тобто відкритих ділянках тіла, вона багаторазово піддається впливу сонячних променів, що викликають збільшення розміру елементів та інтенсивність їхнього забарвлення.

У лікуванні гіперпігментації важливий комплексний підхід та спостереження лікаря-дерматокосметолога. Не слід вдаватися до самолікування: використання скрабів і косметичних засобів з ефектом, що відбілює, не принесуть бажаного результату і можуть лише погіршити ситуацію.

Лікування пігментних плям починається із встановлення причин меланозу. Для цього необхідне обстеження у лікарів-фахівців: гастроентеролога, гінеколога, терапевта, онколога. У деяких випадках гіперпігментація шкіри зникає після адекватного лікування основного захворювання, що стало причиною появи пігментних плям. Якщо цього не відбувається, то проводиться курс лікування вітамінами: аскорбіновою, фолієвою, нікотиновою кислотою та ін. , пергідродя.

Прекрасний результат у боротьбі з пігментними плямами дають косметичні процедури. За допомогою поверхневого та серединного хімічного пілінгу шкіри відбувається відлущування верхнього шару епідермісу. Вплив пілінгу на шкіру досить грубий, тому після подібних процедур шкірі потрібен спеціальний відновлювальний догляд. Подібну дію має і процедура дермабразії – лазерного шліфування шкіри. Дія цього апаратного методу засноване на руйнуванні клітин із надмірним вмістом меланіну за рахунок їхнього швидкого нагрівання. Цей метод дає успішні результати в лікуванні ластовиння і хлоазмів.

Метод фототерапії або фотоомолодження не тільки бореться з пігментацією шкіри, але й покращує загальний стан шкіри, стимулюючи вироблення колагену та еластину. Фотоомолоджування допомагає позбутися дрібних зморшок, шкіра стає більш пружною та підтягнутою. Від вторинної гіперпігментації, що має посттравматичний або запальний генез, допомагає позбутися озонотерапії. Вона надає стимулюючу дію на імунітет, місцеву розсмоктуючу та протизапальну дію.

Комплексний підхід до лікування гіперпігментації полягає у використанні косметичних препаратів, що знижують синтез пігменту меланіну в клітинах та максимальний захист шкіри від сонячного фактора за допомогою спеціальних кремів та лосьйонів. Після проходження курсу лікування необхідно постійно дотримуватись правил догляду за шкірою: виключити засмагу в солярії та під прямим сонячним промінням, захищати відкриті ділянки тіла за допомогою пудри або засобів із сонцезахисним фактором.

Вирішити проблему гіперпігментації можна лише за допомогою грамотно та професійно підібраного курсу індивідуального лікування. Сучасна дерматокосметологія має у своєму арсеналі надійні та перевірені методи лікування меланозів, із стійким клінічним ефектом. Не намагайтеся впоратися з гіперпігментацією поодинці, зверніться до фахівців, і винагородою вам буде чиста, красива, доглянута шкіра.