Під час фізичних вправ у людини і тварин рівень остеокальцину в крові збільшується, проте велику роль відіграє вік. У тримісячних мишей кількість гормону було вчетверо вище, ніж у 12-місячних гризунів, коли тварин піддавали м’язовим навантаженням протягом 40 хвилин на біговій доріжці. Молоді миші змогли пробігти близько 1200 метрів, тоді як тварини старше виснажилися, подужавши лише половину цього відстані.

Щоб перевірити, що ключовим компонентом, що зумовлює витривалість м’язів, є остеокальцин, дослідники провели експерименти на генетично модифікованих мишах, організм яких не виробляв потрібне кількість гормону. Такі тварини змогли пробігти лише 20-30 відсотків того відстані, що долали молоді гризуні. Ін’єкції ж остеокальцину літнім мишам, чий вік сягнув 12-15 місяців, повернувши продуктивність м’язів на рівень тримісячних тварин.

Дослідники також показали, що у людей рівень остеокальцину в крові знижується з віком, причому в організмі жінок зміни кількості гормону починають відбуватися раніше, ніж у чоловіків.

Для того щоб визначити клітинні механізми, що лежать в основі функції остеокальцину, вчені виміряли рівні глікогену, глюкози та ацилкарнітинів – останні служать індикатором порушень метаболізму органічних та жирних кислот – у мишей з достатнім кількістю гормону та з його дефіцитом. Виявилося, що головна функція остеокальцину — допомагати м’язовим тканинам під час фізичних вправ засвоювати глюкозу та жирні кислоти.