Інвазивна протокова карцинома молочної залози

Інвазивна протокова карцинома молочної залози – злоякісне новоутворення, що походить з клітин залозистого епітелію внутрішньої вистилання молочних проток. На початкових стадіях тече безсимптомно. Надалі проявляється наявністю пухлиноподібного утворення, виділеннями з соска, зміною стану шкіри, розміру та форми грудей. При поширенні процесу з’являються слабкість, гіпертермія та втрата ваги. Приєднуються симптоми, зумовлені ураженням різних органів віддаленими метастазами. Діагноз встановлюється з урахуванням скарг, даних огляду та результатів додаткових досліджень. Лікування – операція, радіотерапія, хіміотерапія.

Інвазивна протокова карцинома – найпоширеніший різновид раку молочної залози. Складає приблизно 80% загальної кількості випадків злоякісних пухлин грудей. Виникає під час поширення протокового раку in citu (ПКИС) межі протоки. Ризик розвитку інвазивної протокової карциноми збільшується з віком, 2/3 хворих – жінки віком від 55 років. На пізніх стадіях спостерігається ураження регіонарних лімфовузлів та віддалене метастазування. Прогноз на І-ІІ стадіях досить сприятливий, при своєчасному лікуванні стійка ремісія спостерігається у 85% пацієнтів. При метастазуванні в лімфатичні вузли та віддалені органи виживання знижується. Лікування проводять фахівці у сфері онкології та мамології.

Причини виникнення цієї патології точно не з’ясовані. Серед факторів ризику фахівці вказують на несприятливу спадковість. Жінки, які мають близьких родичок з інвазивною протоковою карциномою, страждають на це захворювання в 2-3 рази частіше в порівнянні з середніми показниками популяції. Імовірність виникнення карциноми також збільшується за наявності неінвазивного протокового раку в анамнезі, при цьому тимчасовий відрізок між двома захворюваннями може сильно змінюватись. Іноді інвазивна протокова карцинома діагностується через 20-25 років після лікування неінвазивного раку.

До факторів ризику включають особливості гінекологічного анамнезу та хронічні захворювання молочних залоз. Інвазивна протокова карцинома частіше виявляється у жінок з раннім менархе, пізнім початком клімаксу, пізньою першою вагітністю, відсутністю гестацій, пологів та годування груддю в анамнезі. Крім того, на рак грудей частіше хворіють пацієнтки, які страждають на фіброзно-кістозну мастопатію та фіброаденому молочної залози.

Розвиток інвазивної протокової карциноми може провокуватись тривалим (протягом кількох років) прийомом гормональних препаратів. У репродуктивному віці негативну роль можуть відіграти оральні контрацептиви, у періоді менопаузи – лікарські засоби для усунення клімаксу. Поряд із переліченими факторами має значення високий рівень радіації, радіотерапія з приводу інших онкологічних захворювань, цукровий діабет, гіпотиреоз, ожиріння та артеріальна гіпертонія.

На ранніх стадіях захворювання протікає безсимптомно. Зазвичай на початковому етапі новоутворення вдається виявити лише завдяки проведенню регулярних оглядів та самооглядів. При пальпації визначається безболісний щільний вузол без чітко виражених меж. Першою очевидною ознакою часто стають прозорі, жовтувато-зелені або кров’янисті виділення з соска, що з’являються незалежно від фази менструального циклу. У міру прогресування інвазивної протокової карциноми кількість виділень збільшується, можлива мацерація шкіри, поява ерозій та виразок у зоні ареоли.

Змінюється зовнішній вигляд грудей. Шкіра над інвазивною протоковою карциномою спочатку стає рожевою, червоною або червоною, а потім починає лущитися. Може виявлятися умбілікація (втягнення шкіри в області новоутворення), «симптом майданчика» (наявність нееластичного ділянки, що не розправляється після короткочасного взяття в складку) та «симптом лимонної кірки» (надмірна пористість шкіри на узятій ділянці). Поступово дедалі помітнішою стає зовнішня деформація. Хворі груди за розміром, формою та зовнішнім контуром відрізняються від здорових. Можлива втягнутість соска.

При інвазивній протоковій карциномі виявляються як локальні, так і загальні ознаки онкологічного ураження: слабкість, підвищена стомлюваність, втрата апетиту, відраза до м’ясних продуктів, анемія, зниження ваги та гіпертермія. При метастазуванні інвазивної протокової карциноми в регіонарні лімфовузли пальпуються пухлиноподібні утворення в пахвовій ділянці. Можливий набряк верхньої кінцівки на боці поразки, болю та неприємні відчуття при спробі підняти руку.

Віддалені метастази виникають внаслідок поширення ракових клітин зі струмом крові. Інвазивна протокова карцинома зазвичай метастазує у кістки, легені, шкіру, печінку, яєчники та головний мозок. При метастазах у кістки пацієнтів турбують біль у спині та кінцівках. При метастазуванні до печінки може розвиватися асцит. Метастази в головний мозок проявляються головними болями, епіприпадками та різними неврологічними розладами. Метастази в легені часто тривалий час протікають безсимптомно. Можливі біль у грудях, задишка, тривалий кашель та кровохаркання. Поразки шкіри нагадують картину бешихи.

Симптоми інвазивної протокової карциноми з урахуванням стадій:

• I стадія – діаметр пухлини не перевищує 2 см. Проростання шкіри та підшкірної жирової клітковини відсутнє.
• ІІа стадія – Діаметр інвазивної протокової карциноми 2-5 см. Виявляється позитивний «симптом майданчика» і зморшкуватість шкіри при взятті в складку.
• IIб стадія – Діаметр пухлини 2-5 см. Може визначатися нерезко виражена умбілікація. Виявляється трохи більше 2 метастазів.
• ІІІ стадія – Діаметр інвазивної протокової карциноми більше 5 см. Виявляється умбілікація, набряклість грудей і «симптом лимонної кірки». Можлива втягнутість соска. Виявляється трохи більше 2 метастазів.
• IV стадія – Пухлина великого розміру, що вражає значну частину молочної залози. Виявляються численні метастази.

Діагноз встановлюють з урахуванням скарг, анамнезу, результатів зовнішнього огляду та даних додаткових досліджень. За наявності хоча б одного симптому, що насторожує, показано розширене обстеження. Пацієнток з підозрою на інвазивну протокову карциному направляють на оглядову мамографію у трьох проекціях, прицільну мамографію, дуктографію, МРТ та УЗД молочної залози з регіонарними лімфовузлами. Здійснюють дослідження мазка із соска молочної залози. Проводять визначення онкомаркера СА 15-3 у крові. Виконують біопсію інвазивної протокової карциноми, гістологічне, імуногістохімічне та цитологічне дослідження біоптату. Для виключення метастазів призначають рентгенографію легень, рентгенографію кісток кінцівок, УЗД внутрішніх органів та інші дослідження.

Лікувальну тактику визначають з урахуванням стадії процесу гормонального статусу інвазивної протокової карциноми (гормонзалежна або гормоннезалежна) і HER2 статусу пухлини. На початкових стадіях виконують радикальну резекцію молочної залози або підшкірну мастектомію. При поширеній інвазивній протоковій карциномі проводять радикальну мастектомію або мастектомію з одночасним опроміненням. По можливості здійснюють реконструкцію чи одномоментне протезування молочної залози. За наявності протипоказань до масштабного оперативного втручання (літній вік, наявність тяжкої соматичної патології) застосовують абляцію з лімфаденектомією.

У післяопераційному періоді призначають променеву терапію та хіміотерапію. При інвазивній протоковій карциномі III та IV стадії лікування починають із хіміотерапії. При виявленні гена HER-2 застосовують лапатініб та його аналоги. При гормонзалежних новоутвореннях використовують гормональні препарати. Після хірургічного втручання хворих направляють на психологічну реабілітацію, у віддаленому періоді за необхідності проводять реконструктивні операції для усунення косметичного дефекту.

Прогноз при інвазивній протоковій карциномі визначається стадією, поширеністю процесу, ступенем злоякісності новоутворення, кількістю метастазів та деякими іншими факторами. При I стадії п’ятирічна виживання за різними даними коливається не більше 85-95%, при II – 66-80%, при III – 41-60%. Середня тривалість життя пацієнтів з пухлиною IV стадії становить 2-3,5 року, 25-35% хворим вдається прожити понад 5 років, 10% – понад 10 років.

Основним засобом профілактики інвазивної протокової карциноми є регулярні огляди та самоогляди. Усі жінки дітородного віку повинні щороку відвідувати мамолога та проходити УЗД молочних залоз. Пацієнткам віком від 35 років оглядову мамографію призначають раз на 2 роки, у віці старше 50 років – щорічно. При виявленні в молочній залозі осередків кальцифікації пацієнток направляють на біопсію. За бажанням або за показаннями здійснюють дослідження на наявність генетичних мутацій, що збільшують ризик розвитку інвазивної протокової карциноми молочної залози.

Самоогляди рекомендують проводити на 8-12-й день менструального циклу. Необхідно ретельно оглянути обидві молочні залози у дзеркалі, звертаючи увагу на симетричність розміру та форми, зміни структури чи кольору шкіри. Потім слід послідовно промацати обидві молочні залози та пахвові лімфовузли і натиснути на сосок, щоб переконатися у відсутності виділень. Наявність хоча б одного симптому, характерного для інвазивної протокової карциноми, є приводом для негайного звернення до мамолога чи онколога.