Колото-різана рана

Колото-різана рана – це відкрите пошкодження тканин з невеликим вхідним отвором та досить великою глибиною ранового каналу. Може бути нанесена ножем, кинджалом, уламком скла. Найчастіше має щілинну або веретеноподібну форму, рівні краї. Супроводжується незначною або помірною кровотечею, при цьому частина крові може виливатися не назовні, а залишатися в порожнині рани. Розглядається як потенційно тяжке ушкодження через невідому глибину раневого каналу, можливість травмування внутрішніх органів. Діагностується на підставі анамнезу та результатів огляду. Лікування хірургічне – ПХО, перев’язки.

Колото-різана рана – досить поширений різновид ран, який займає проміжне положення між колотими і різаними пораненнями, але має свої унікальні характеристики. Діагностується переважно у осіб з асоціальною поведінкою та жертв злочинів. Серед постраждалих переважають чоловіки молодого та середнього віку. Найбільшою небезпекою таких ран є можливе проникнення у природні порожнини тіла з розвитком внутрішньої кровотечі.

Статистично значущою причиною виникнення колото-різаних ран вважаються кримінальні дії: конфлікти між товаришами по чарці, вуличні бійки із застосуванням холодної зброї, збройні напади. Поразка також може виникати внаслідок побутової травми. Найбільш поширеним варіантом побутового пошкодження є рана в результаті зісковзування ножа під час оброблення замороженого м’яса. Іноді такі поразки розвиваються при пораненні осколками скла, дитячих витівках з небезпечними предметами через недогляд батьків.

Колото-різані рани мають невеликий вхідний отвір. Глибина ранового каналу значно відрізняється, залежить від довжини зброї та сили удару. Краї рани рівні, при зануренні зброї до клинка по краю утворюються осадження. Визначення глибини рани важко за винятком випадків поверхневих ушкоджень, оскільки гладкі стінки та щілинна форма ранового каналу сприяють злипанню тканин.

Через значну довжину зброї колото-різані рани часто супроводжуються пошкодженням глибоко розташованих структур. При травмах кінцівок ушкоджуються м’язи, рідше судини та нерви. При пораненнях грудей і живота існує висока ймовірність проникнення в грудну або черевну порожнину з порушенням цілісності плеври, легені, серця оболонок, печінки, селезінки або кишечника. При ранах у ділянці нирок часто страждають нирки.

З урахуванням певних характеристик травматології розрізняють такі види колото-різаних ран:

• по глибині проникнення: сліпі та наскрізні;
• за особливостями травми: з ушкодженням та без ушкодження м’язів, судин, нервів, сухожиль, внутрішніх органів;
• за наявністю місцевих ускладнень: з рясним кровотечею, випаданням внутрішніх органів.

Колото-різана рана має маленький вхідний отвір веретеноподібної або щілинної, рідше – незграбної або дугоподібної форми. Якщо клинок повертався навколо осі, на одному з кінців рани виявляється парний розріз, що нагадує «ластівчин хвіст». Краї рівні, стінки ранового каналу гладкі, дно в більшості випадків не проглядається через велику глибину і невеликий вхідний отвор.

В окремих випадках у рані проглядаються пошкоджені м’язи, видно чи випинаються внутрішні органи. Кровотеча незначна, рідше помірна, може не відповідати реальній тяжкості крововтрати, оскільки верхня частина стінок ранового каналу злипається, і кров накопичується в глибині. При ураженні великих судин обсяг тканин у зоні ураження швидко збільшується. Шкіра пацієнта бліда, хворий скаржиться на слабкість та запаморочення, можлива втрата свідомості.

Інші симптоми визначаються характером ушкоджень. При порушенні цілісності нерва відзначається відсутність чутливості і рухів в зоні, що іннервується. При пошкодженні органів грудної клітки спостерігається наростаюча задишка. Притуплення перкуторного звуку нижніх відділах ОГК свідчить про розвитку гемоторакса. Відсутність дихальних шумів у верхніх відділах свідчить про виникнення пневмотораксу. При пораненні паренхіматозних органів черевної порожнини виявляється шок, тупий звук при перкусії у пологих відділах живота.

За відсутності медичної допомоги через добу з травми рана стає інфікованою. Її краї набувають «слизького» вигляду, з ранового каналу виділяється спочатку прозоре, а потім гнійне відділення. Область ураження набрякає. Пацієнт скаржиться на пульсуючий або смикаючий біль, слабкість, розбитість, загальну гіпертермію.

Усі колото-різані рани, зокрема – вчасно оброблені можуть ускладнюватися розвитком інфекції. У важких випадках спостерігаються септичні ускладнення, що становлять небезпеку для життя хворого. Інші негативні наслідки залежить від особливостей ушкодження. Найбільшу небезпеку становлять поразки внутрішніх органів, які можуть закінчитися летальним кінцем. У віддаленому періоді можливе грубе рубцювання, обмеження функцій, розвиток спайкової хвороби.

Діагностика здійснюється травматологом-ортопедом. При підозрі пошкодження внутрішніх органів, судин і нервів веденням хворого займаються хірурги відповідного профілю. Пацієнтам можуть бути призначені такі діагностичні процедури:

• Загальний аналіз крові. Необхідний визначення тяжкості крововтрати. Під час інтерпретації результатів дослідження фахівці враховують, що лабораторні дані дещо відстають від реальних показників.
• Загальний аналіз сечі. Рекомендований при травмах ділянці нирок. Дозволяє підтвердити порушення цілісності нирки.
• Рентгенографія ОГК. Показано при пораненнях області грудної клітки. Підтверджує наявність пневмо-і гемотораксу.
• Лапароскопія Проводиться при ранах живота. Дає можливість виявити кров у черевній порожнині, іноді вдається виявити джерело кровотечі.

Лікування переважно оперативне. За наявності поверхневих поранень з неглибоким рановим каналом і пошкодженням жирової клітковини спостереження після проведення хірургічних заходів може здійснюватися амбулаторно. В інших випадках навіть за відсутності небезпечних для життя пошкоджень показано госпіталізація.

Допомога на догоспітальному етапі

Якщо в рані залишилося знаряддя поразки або сторонній предмет, їх не видаляють, оскільки це може призвести до рясної кровотечі та розвитку шокового стану. Шкіру навколо рани промивають, обробляють антисептиком, зону ушкодження закривають стерильною пов’язкою. При сильній кровотечі накладають джгут. За ознак шоку здійснюють протишокові заходи. Потерпілого негайно доставляють до травмпункту або приймального спокою спеціалізованого стаціонару.

Лікування в стаціонарі

З урахуванням особливостей колото-різаної рани можуть бути проведені такі операції та відкриті маніпуляції:

• ПХО рани. Найпоширеніше втручання. Показано при неускладнених травмах, включає промивання, накладання швів на шкіру та встановлення дренажу. При ушкодженні м’язів їх вшивають кетгутом.
• Шов сухожилля. При цьому виді поразок потрібно досить рідко. Виробляється у перші 6 годин після травми. Передбачає розширення вхідного отвору для забезпечення достатнього огляду, зшивання сухожилля за спеціальною технологією.
• Шов судини. Накладення судинних швів потрібне при пошкодженні великих артеріальних стовбурів, інших випадках судини перев’язують.
• Шов нерва. Відновлення цілісності нерва можливе за наявності досить рівних пошкоджених кінців, що проводиться шляхом зшивання оболонки нервового стовбура.
• Порожнинні операції. Залежно від локалізації ураження здійснюють торакотомію чи лапаротомію, пошкоджені органи ушивають, виконують інші маніпуляції.
• Обробка інфікованої рани. Вхідний отвір розширюють для забезпечення відтоку відділення, порожнину промивають, встановлюють дренаж.

Пацієнтам, які перебувають у шоковому стані, інфузійну терапію та інші заходи проводять з моменту надходження та продовжують у ході втручання. У післяопераційному періоді всім хворим призначають антибіотикотерапію. При сильних болях вводять знеболюючий засіб. Здійснюють перев’язки. Перелік реабілітаційних заходів складають з урахуванням характеру та наслідків поранення.

Результат визначається локалізацією та тяжкістю ушкоджень, часом звернення за медичною допомогою. При неускладнених пораненнях без ураження важливих анатомічних структур внутрішніх органів відзначається повне одужання. Прогноз при внутрішній кровотечі, травмах судин залежить від стану хворого на момент надходження, віку, наявності супутніх захворювань та інших факторів.

Профілактика передбачає проведення заходів, спрямованих на мінімізацію кримінальної активності та забезпечення безпеки громадян. Зменшити кількість побутових травм можна, дотримуючись техніки безпеки при роботі з ножем, установці та миття скла. Запобігання дитячому травматизму передбачає контроль батьків, недопущення контакту дітей з предметами, які можуть становити небезпеку для їхнього життя та здоров’я.