Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5

Головна unsorted Конфабулоз

Конфабулоз

Конфабулоз – психопатологічний синдром, що виявляється напливом хибних спогадів, які формують одну або кілька оповідань із послідовними подіями та закінченим змістом. Пацієнти детально описують події, присвоюють собі роль головного героя, що робить благородні та сміливі вчинки. Синдром характерний для інфекційних та інтоксикаційних психозів, може виникнути при шизофренії, старечій парафренії після ЧМТ. Конфабулоз виявляється шляхом бесіди, спостереження. З метою диференціальної діагностики виконується інструментальне та психологічне обстеження. Лікування симптоматичне медикаментозне, проводиться у межах терапії основної патології.

Загальні відомості

Термін «конфабулоз» утворений поєднанням слів латинської та грецької мови, що означають «розмовляти, розповідати» та «захворювання». Цей розлад відноситься до групи парамнестичних синдромів – порушень пам’яті, при яких на перший план виходять спотворення спогадів, а не амнезія. Конфабулоз протікає на тлі ясної свідомості, відсутні значні розлади пам’яті, порушення просторового та тимчасового орієнтування. Поширеність вища серед пацієнтів зрілого та похилого віку. У дітей та підлітків випадки виникнення вкрай рідкісні, супроводжують деякі форми шизофренії. Достовірні епідеміологічні дані відсутні, оскільки розроблено єдину концепцію походження синдрому.

Причини конфабулезу

Конфабулоз безпосередньо пов’язаний з мнестичними розладами та попереднім періодом затьмарення свідомості. Факторами розвитку синдрому стають тяжкі соматичні хвороби, психози екзогенного та ендогенного (рідше) походження. Безпосередні причини конфабулезу продовжують досліджуватися. На сьогоднішній день виділено кілька етіологічних груп:

  • Інфекційні захворювання. Синдром формується при паразитарних тифах, малярії, первинних та вторинних енцефалітах. Наплив фантазійних спогадів відзначається після періоду пропасниці.
  • Черепно-мозкові травми. Парамнезії частіше виникають на регредієнтному етапі, після гострого періоду. Конфабуляції характерні для порушень черепно-мозкового кровообігу.
  • Інтоксикація. Психотичний стан розвивається внаслідок на головний мозок токсичних речовин. Інтоксикація спостерігається при зловживанні алкоголем, психотропними лікарськими засобами.
  • Шизофренія. Конфабулоз проявляється у контексті парафренного марення. Крім хибних спогадів з характером розмотування, відзначаються конфабуляції з ідеями переслідування, впливу, величі.
  • Старецький психоз. Конфабуляторний стан є стабільним періодом розладу, що змінює гострі галюцинаторно-маячні синдроми. Переважають «спогади» про фантастичні події в минулому – про подвиги, заслуги, неймовірні зустрічі.

Патогенез

Конфабулоз відносять до перехідних (проміжних) синдромів, обумовлених оборотними органічними змінами. Патогенез остаточно не вивчений. Помилкові спогади формуються як результат патологічних процесів у певних структурах мозку. Імовірно, в основі синдрому можуть лежати пошкодження гіпокампу – відділу мозку, що відповідає за зберігання та відтворення інформації довгострокової пам’яті, формування спогадів. Висунуто теорію про провідну роль патологій кровообігу в задніх мозкових артеріях, які постачають кров’ю нижні ділянки скроневих часток, середні потиличні частки кори головного мозку, а також стовбур і мозок.

Симптоми конфабулезу

Симптоми розгортаються при ясній свідомості, збереженій орієнтації у просторі та часі, але порушеному критичному ставленні до власного стану. Пацієнт становить події, що відбулися, і свої події, вірить у їхню реальність. Як правило, сценарії відрізняються неймовірністю, неправдоподібністю. Оповідач виступає головною дійовою особою, здійснює вчинки, що викликають схвалення та захоплення оточуючих: рятує дитину чи старого від загибелі, попереджає катастрофу, допомагає слабшим людям, займається розробкою цінних ліків, впливає на рішення політиків, знаменитостей. У розповіді хворий ґрунтовний, послідовний, описує те, що відбувається в подробицях, що робить його історію схожою на реальність.

Емоційний стан пацієнта під час оповідання залишається рівним або стає дещо підвищеним. За наявності галюцинаторно-маячної симптоматики може розвинутися ейфорія. При гострих симптоматичних психозах конфабулоз формується несподівано і через певний часовий проміжок раптово припиняється. Після виходу з психозу хворий пам’ятає зміст розповіді і здатний критично щодо нього ставитися, що підтверджує збереження інтелектуальних здібностей. При параноїдної шизофренії та старечому психозі до проявів конфабулезу додається широка психопатологічна симптоматика, тому конфабуляції припиняються, але хворий залишається некритичним.

З огляду на те, що конфабулоз є синдромом, розвитку ускладнень не відбувається. За відсутності лікування основного захворювання – інфекції, інтоксикації, шизофренії, старечого психозу, черепно-мозкової травми – відзначаються соматичні та психопатологічні наслідки, що знижують побутову та соціальну адаптацію пацієнта.

Діагностика

Діагностика ґрунтується на клінічному обстеженні, проводиться лікарем-психіатром та неврологом. Додатково виконуються інструментальні та психодіагностичні процедури. Завдання фахівців – не тільки визначити наявність хибних, вигаданих спогадів, а й встановити їхню причину, диференціювати конфабулоз із корсаківським синдромом. Комплексне обстеження включає:

  • Діагностичну розмову. Збір анамнезу провадиться у присутності родичів хворого, здатних підтвердити або спростувати істинність його відповідей. У ході опитування лікар з’ясовує причину конфабулезу, уточнює характер та ступінь виразності порушень пам’яті, оцінює хронологічне та просторове орієнтування, наявність маячної та галюцинаторної симптоматики. На відміну від конфабулезу, при корсаковському синдромі виявляється амнезія та просторово-часова дезорієнтація.
  • Неврологічне обстеження. Дозволяє диференціювати наслідки ЧМТ, тяжких інфекцій та інтоксикацій. Лікар вивчає чутливість, збереження рефлексів, рухових навичок, стан м’язового тонусу.
  • Інструментальні методи. Для оцінки стану ЦНС та виявлення причин конфабулезу призначається ЕЕГ, КТ та МРТ головного мозку, УЗДГ судин головного мозку. Результати дозволяють підтвердити чи спростувати органічну патологію як причину конфабуляцій.
  • Психодіагностика. Патопсихологічне обстеження необхідне виявлення шизофренії, ознак психозу. Досліджуються особливості мнестичних процесів, визначається наявність якісних змін мислення, зниження інтелектуальних функцій.

Лікування конфабулезу

Специфічна терапія конфабулезу не проводиться. Лікування синдрому здійснюється з урахуванням його етіології, тобто провокуючого захворювання – інтоксикації, інфекції, сенільного психозу, шизофренії, наслідків ЧМТ. Симптоматична терапія підбирається психіатрами та неврологами індивідуально відповідно до клінічної картини. При підвищеному збудженні, психопатологічній симптоматиці, поведінкових та емоційних розладах призначаються нейролептики, анксіолітики. При органічних ураженнях ЦНС для поліпшення кровообігу мозку та метаболічних процесів у нервових клітинах застосовуються ноотропи, ангіопротектори.

Прогноз та профілактика

Прогноз конфабулезу залежить від особливостей перебігу основної патології. При наслідках ЧМТ, інтоксикаціях, інфекціях спостерігається симптоматичний транзиторний психоз. Усі його симптоми зникають у процесі одужання пацієнта. При сенильному психозі та шизофренії конфабулоз може розвиватися неодноразово у стабільні періоди захворювання. Проведення специфічної профілактики неможливе. Щоб запобігти виникненню конфабулезу, необхідно звести до мінімуму ймовірність провокуючої хвороби. Для збереження фізичного та психічного здоров’я рекомендується вести здоровий спосіб життя: відмовитися від вживання алкоголю, куріння, збалансовано харчуватися, давати організму регулярне фізичне та розумове навантаження, виділяти достатній час для сну та відпочинку.

Discover the world of collectible toys at looking at toys. What is payment assist ?.