Ксантелазма

Ксантелазма (плоска ксантома повік) — плоске доброякісне утворення жовтуватого кольору у вигляді бляшки, що злегка підноситься. Розташовується частіше на верхньому столітті біля внутрішнього кута ока. Ксантелазма може бути одиничною, множинною або бути одним із проявів ксантоматозу шкіри, при якому подібні ксантелазмі бляшки розташовуються і на інших ділянках тіла. Діагностика ґрунтується на зовнішньому вигляді освіти. При виявленні ксантелазми проводять дослідження ліпідного спектра крові. При виявленні його порушень терапія спрямовано корекцію вмісту ліпідів і холестерину крові. Для усунення косметичного дефекту роблять видалення ксантелазми.

Свою назву ксантелазма отримала від грецьких слів “xanthos” – золотаво-жовтий і “elasma” – платівка. Хворіють на неї в основному люди у віці і найчастіше жінки. Цілий ряд авторів вважає, що ксантелазма може розглядатися як маркер важкого атеросклерозу та підвищеного ризику розвитку інфаркту міокарда.

Точні причини виникнення ксантелазми невідомі. Ксантоматоз шкіри розвивається на тлі порушеного обміну жирів в організмі і є локальними відкладеннями жирів у сосочковому шарі дерми. Хоча ксантелазми за своєю будовою мало відрізняються від ксантом, за її ізольованому появі за даними аналізів часто вдається виявити значних порушень жирового обміну. Ксантелазми та ксантоми часто спостерігаються у пацієнтів з ожирінням, цукровим діабетом, мікседемою, ліпоїдним нефрозом, панкреатитом, цирозом печінки, підвищеним вмістом холестерину в крові.

Ксантоматоз може мати спадкову природу. У разі розвивається генетично обумовлене порушення жирового обміну. Захворювання проявляється протягом першого року життя.

Ксантелазма є трохи виступаючою бляшкою жовтого кольору, розташованою на верхньому столітті. Вона безболісна при обмацуванні та має м’яку консистенцію. Як правило, ксантелазми з’являються на обох повіках. Вони можуть бути одиничними та множинними. У разі ксантелазмы можуть зливатися, утворюючи бугристі елементи. Іноді ксантелазми зливаються в суцільну жовту смужку з нерівномірним контуром, що проходить через всю верхню повіку.

Для ксантелазми характерна раптова, без попередніх змін шкіри століття, поява. Розвиток її відбувається поступово та досить повільно, не завдаючи пацієнтові жодних суб’єктивних відчуттів. Ксантелазма може досягати розмірів від маленької горошини до великої квасолини. Вона ніколи не піддається трансформації в злоякісне новоутворення і не загрожує організму людини. Однак великі і множинні ксантелазми, не дивлячись на свою нешкідливість з медичної точки зору, становлять помітну косметичну проблему.

Якщо ксантелазми є проявом ксантоматозу, то вони часто супроводжуються поразкою нижньої повіки, на якій утворюються ксантоми. При цьому ксантоми локалізуються і на інших ділянках шкірного покриву: обличчя, шия, колінні та ліктьові суглоби, розгинальна поверхня кінцівок, сідниці та ін. Можлива їхня поява на слизовій оболонці м’якого і твердого піднебіння, губ. Ксантоми можуть бути дрібновузликовими (еруптивними), плоскими у вигляді бляшок або горбкуватими у вигляді великих вузлів з нерівною поверхнею. Діаметр цих утворень варіює від 2 мм до 5см. В окремих випадках ксантоми зливаються між собою і відбувається утворення великої бляшки з дольчастою будовою.

Ксантоми і ксантелазми, що виникли, зберігаються все життя. Поступово вони зростають у розмірах, їхня кількість збільшується. Поява ксантелазм та ксантом у маленьких дітей може бути ознакою спадкового гіперхолестеринемічного ксантоматозу, який потім проявляється порушеннями з боку серцево-судинної системи та печінки, може супроводжуватися утворенням кісткових кіст.

Пацієнтам з ксантелазмою рекомендовано консультацію дерматолога та ендокринолога. Характерний зовнішній вигляд та локалізація ксантелазми дозволяють поставити діагноз відразу після огляду пацієнта. Під час огляду ксантелазми чи ксантоми використовують натискання предметним склом (діаскопія). Таким чином домагаються знекровлення утворень, що дозволяє чітко побачити їхній жовтий колір.

Обов’язково проводять дослідження ліпідного обміну. Для цього призначають визначення холестерину у сироватці крові та ліпопротеїдів. У деяких випадках необхідний диференціальний діагноз із сирингомою, еластичною псевдоксантомою та пухлинними захворюваннями шкіри.

Ксантелазма немає специфічного лікування. При виникненні ксантелазми або ксантоматозу на фоні захворювання, яке може бути причиною порушення жирового обміну, потрібне лікування цього захворювання. За показаннями може бути призначений інсулін, тиреоїдин.

Пацієнтам з виявленим порушенням ліпідного складу крові або підвищенням холестерину слід дотримуватись дієти зі зниженим вмістом тваринних жирів. Для цього тваринні жири замінюють рослинними, наприклад, соняшниковою та оливковою олією. Таким пацієнтам з ксантелазмою призначають ліпотропні препарати та засоби, що знижують вміст холестерину в крові. До них відносяться: цетаміфен, пірикарбат, ефіри ненасичених жирних кислот, ліпоєва кислота, тіоктова кислота, діоспонін, клофібрат.

З препаратів рослинного походження ліпотропну дію мають: березові бруньки, корінь кульбаби, плоди шипшини, кукурудзяні приймочки, сік подорожника, квітки безсмертника. Слід пам’ятати, що ці препарати мають жовчогінний ефект і їх застосування протипоказане при порушеннях відведення жовчі по жовчовивідних шляхах. У лікуванні ксантелазми застосовують нікотинову та аскорбінову кислоти, ціанокобаламін, піридоксин, кальцію пангамат, холіну хлорид.

Хірургічне лікування ксантелазм показано з косметичних міркувань. Воно проводиться шляхом висічення ксантелазми, її видалення лазером, електрокоагуляції, кріовпливу або деструкції радіохвильовим способом. Видалення здебільшого проводиться під місцевим знеболюванням в амбулаторних умовах.

Дрібні ксантелазми зазвичай видаляють за допомогою діатермокоагуляції. Більші бляшки відсепаровують ножицями та пінцетом. Краї рани зводять і змащують полуторахлористим залізом, що утворює міцний струп і дозволяє рані зажити первинним натягом протягом 1-1,5 тижнів. Після відсепарювання ксантелазм із широкою основою краю рани припікають шляхом діотермокоагуляції. При поєднанні ксантелазм з нависанням шкірної складки на столітті виробляють їх хірургічне висічення разом із надлишком шкіри верхньої повіки.

Для профілактики редидивування ксантелазми після операції пацієнту рекомендують молочно-рослинну дієту з винятком тваринних жирів та обмеженням вуглеводів. Денна норма вершкового масла має перевищувати 25г, соняшникової — 75г.