Лактостаз

Лактостаз – застій, затримка молока у вивідних протоках молочної залози жінки, що годує. Лактостаз може бути пов’язаний із закупоркою або спазмом вивідної протоки, гіперлактацією, утрудненнями при годівлі, різкою відмовою від грудного вигодовування, носінням надто тісної білизни. Супроводжується хворобливістю залози, ущільненнями та почервоніннями деяких її ділянок, болем під час годування та зціджування. Неприйняття заходів веде до погіршення загального самопочуття, розвитку спочатку неінфікованого, а потім інфікованого маститу, який потребує оперативного втручання.

Лактостаз – скупчення молока в молочній залозі жінки, що годує, що розвиваються внаслідок утруднення відтоку. Характеризується ущільненням залози, хворобливістю при пальпації, розширенням підшкірних вен на грудях у ділянці стазу. Іноді температура тіла може підвищуватись до субфебрильних цифр. Напруга та болючість залози може як полегшуватися після її спорожнення, так і зберігатися.

Причинами лактостазу може бути зниження прохідності вивідної протоки, надмірне продукування молока залозою, а також сукупність гіперлактації з обтурацією або спазмом проток.

Розвитку лактостазу сприяють анатомічні особливості залози: плоский сосок, вузькі молочні протоки при вираженій секреторній активності залози, провисання грудей. Також лактостаз провокується відмовою від грудного вигодовування, утрудненням годівлі (наявність тріщин на сосках, неправильне докладання до грудей, слабка вираженість смоктальної активності у немовляти). Порушення відтоку молока сприяє тісна білизна, сон на животі, переохолодження грудей, психологічні стреси, важка фізична робота.

У перші дні після пологів під час встановлення лактації часто має місце надлишок молока. Як правило, на третій-четвертий день (при повторних пологах може бути раніше) починається активна лактація, а дитина в ті дні висмоктує мало молока. В результаті немає повного звільнення молочних залоз. При першій лактації, до того ж, має місце деяке утруднення відтоку – чумацькі протоки вузькі, звивисті і вимагають розробки, зціджування становить труднощі через відсутність навички.

Молоко, що залишилося в залозі, викликає наростання тиску в протоках і часточках, тканина залози в області застою інфільтрується і набрякає, що викликає ущільнення і болючість. Молоко піддається частковому зворотному всмоктуванню та сприяє розвитку лихоманки. Підвищений тиск у часточках сприяє зниженню вироблення молока та гальмує подальшу лактацію. При тривалому тотальному лактостазі вироблення молока припиняється.

Основний прояв лактостазу – болісне ущільнення ділянки залози. Крім того, можуть спостерігатися відчуття тяжкості, розпирання. При тривалому стазі розвивається відчуття жару та локальна гіперемія, підвищення температури тіла до субфебрильних та фебрильних цифр.

Іноді болючість не супроводжується ущільненням. Як правило, після годування симптоматика слабшає. Саме годування може супроводжуватись вираженим болем. Зона застою може зміщуватися та збільшуватися.

При лактостазі необхідно забезпечити максимально можливе випорожнення молочної залози. Розширенню проток сприяє помірне зігрівання, масаж грудей. Для зниження ймовірності рефлекторного стазу рекомендовано якісний відпочинок, виключення стресів, обмеження носіння білизни, що стискає груди. Спати рекомендується не на спині та животі, а на боці.

Годування треба намагатися здійснювати якнайчастіше (але не частіше 1 разу на дві години). На початку годування відразу необхідно прикласти дитину до «хворих» грудей. Справа в тому, що для висмоктування молока із застійної області дитині доводиться прикладати максимум смоктальних зусиль, а коли вона вже поїла, то може лінуватися і відмовлятися смоктати. Однак здорові груди також потребують ретельного спорожнення. Годування необхідно здійснювати у зручному та комфортному для немовляти положенні, забезпечуючи дитині максимальний контакт із соском та полегшуючи ссання. Якщо дитина смокче груди недостатньо часто та інтенсивно, необхідно проводити зціджування надлишків молока.

Посилення відтоку сприяє масування грудей рухами, що погладжують, у напрямку соска.

Масаж молочної залози, зціджування та годування необхідно здійснювати, долаючи болючість доти, доки симптоматика лактостазу не вщухне. Наполегливість зусиль сприяє якісному випорожненню залоз та тривалій повноцінній лактації. Іноді при розкритті спазмованої протоки під час годування може спостерігатися деяке пощипування та печіння в грудях.

Молоко, що зціджується, може містити включення («молочні зерна»), ниткоподібні волокна, бити надмірно жирним на вигляд. Це нормальна, здорова консистенція грудного молока, що забезпечує дитині повноцінне харчування. У проміжках між годуваннями та зціджуваннями болючість можна полегшувати, застосовуючи місцеві холодні компреси.

Перед зціджуванням або годуванням заліза необхідно тримати у теплі. При необхідності груди можна зігріти змоченим у теплій воді рушником, прийняти теплий душ. Використання гарячої води та компресів, що зігрівають, небезпечно можливим приєднанням інфекції, тому різке надлишкове зігрівання не рекомендується.

Після прогрівання груди масажують круговими рухами від її основи до соску. При масуванні часточка, де локалізується лактостаз, досить добре визначається на дотик, відрізняючись від навколишньої тканини підвищеною щільністю. Ущільнення необхідно масажувати з особливою ретельністю. Саме ущільнена болісна область потребує зціджування насамперед. Після зціджування можна прикласти до грудей дитину та дати їй відсмоктувати залишки молока.

Тривалий лактостаз (більше доби) і після розціджування може зберігати на 1-2 дні болючість в області застою. Якщо і після біль не вщухає, а посилюється, виникає лихоманка, гіперемія, можна припускати мастит, що розвинувся (запалення молочної залози). Необхідно припинити прогрівання залози (тепло сприяє прогресуванню інфекції) та терміново звернутися до лікаря.

При лактостазі будь-які компреси, що зігрівають, шкідливі, а спиртові компреси крім ймовірності стимулювання бактеріальної флори втручаються в гормональну регуляцію лактації, що тільки сприяє розвитку лактостазу. Надмірно активний масаж також може вести до негативних наслідків: механічних пошкоджень часточок і проток, появи нових вогнищ застою та підвищення температури тіла (при інтенсивному зворотному всмоктуванні молока та інфільтрації навколишніх тканин у пошкоджених часточках).

Лікування лактостазу народними засобами без звернення до лікаря категорично не рекомендується, особливо матерям, які здійснюють лактацію вперше. Неправильне здійснення лікувальних заходів сприяє розвитку ускладнень лактостазу та зниження якості молока аж до повного припинення лактації. Самостійне зціджування найчастіше дуже болюче і може бути неефективним. Акушерка може допомогти при розціджуванні та розробці проток. Хороший фахівець може зробити зціджування зовсім безболісним. Апаратне зціджування молоковідсмоктувачем за своєю ефективністю не поступається ручному, але при лактостазі перед використанням молоковідсмоктувача необхідно ретельно розмасувати хвору ділянку.

Однією з ефективних методик розсмоктування застою молока є ультразвуковий масаж молочної залози. Сприяє скороченню молочних протоків окситоцин. Його призначають в ін’єкціях та вводять внутрішньом’язово за 20-30 хвилин до годування.

Лактостаз небезпечний ймовірністю розвитку маститу (запалення молочної залози). Розвиток цього ускладнення клінічно проявляється посиленням хворобливості, лихоманкою та виникненням жару в ураженій ділянці, на шкірі грудей можуть з’явитися червоні смуги, у молоці відзначається домішка гною чи крові.

Розвиток маститу провокується переохолодженням (годування на протязі), перегріванням (компреси, гарячі ванни), неправильним лікуванням лактоспазму. Тривалий лактостаз може призвести до розвитку абсцесу молочної залози.

Основна профілактика лактостазу – регулярне годування та ретельне зціджування залишків молока. Рекомендується уникати носіння тісної незручної білизни, фізичних навантажень та стресів, спати на боці, вживати достатню кількість рідини, овочів та фруктів.

Якщо лактостаз все-таки розвинувся, необхідно з максимально короткі терміни вжити всіх необхідних заходів для його вирішення і в жодному разі не припиняти лактацію. Нерідко у грудях, де має місце лактостаз, знижується продукування молока. Як правило, після розціджування застою секреторна діяльність залози повертається на колишній рівень.