З віком м’язи людини стають млявими, тканини не отримують достатнього харчування, внаслідок чого хрящі та диски між хребцями руйнуються. Хребет «усихає», адже люди до 60-70 років стають нижчими на зріст. Але це відбувається аж ніяк не від старості. Відомий американський дієтолог Поль Брегг у своїй книжці «Здоровий хребет» писав: «Ми – цивілізація льодячих і нерозумних людей, ми їмо неживу штучну їжу, і переважна більшість із нас – не спортсмени, а вболівальники». Чи не час змінити життя на краще?

Продовжуючи свій хребет, ми продовжуємо собі молодість. Можливо, ви помічали, що вранці почуваєте себе краще, ніж до вечора? Однак це не тільки тому, що протягом дня ви сильно втомлюєтеся! Справа в тому, що за день хребет наш осідає. Вчені давно вже встановили, що вранці ми трохи вищі на зріст, ніж до вечора. І точно так само в молодості ми вищі на зріст, ніж ближче до старості, адже хребет, виявляється, осідає не лише протягом дня, але й рік від року. Чому ж це відбувається і як це впливає на наше здоров’я та самопочуття?

Дуже невеликий відсоток людей веде такий спосіб життя, при якому їх хребет виконує функції, передбачені природою, а саме – витримує навантаження, коли людина бігає, стрибає, що-небудь кидає, плаває, скаче на коні і т.п. , виконують протягом дня досить одноманітні рухи, але і цих рухів виявляється недостатньо, інформує sutura.org.ua

Організм влаштований дуже економічно: непрацюючий орган отримує менше крові, а значить кислорода та питних речовин, і всі процеси в ньому сповільнюються. Робота хрящових міжхребцевих дисків – амортизувати всілякі удари, струси та колівання тіла. Для цього вони повинні бути пружними та еластичними. А якщо нічого цього робити не потрібно, то зачем їм бути пружними? Вони сплющуються і тверднуть, і з кожним днем ​​відбудовні процеси у них протікають все більш втомлено. Одним словом, вони старіють.

Якщо міжхребетні диски стали плоскими та непружними, хребці труться і здавлюють один одного, що вже саме собою завдає біль. Усередині хребта розташовується спинний мозок, а від нього відходять нерви до всіх органів нашого тіла. Цих нервів є 31 пара: вісім шийних, дванадцять грудних, п’ять поперекових, п’ять крижових і одна копичкова. Вони відходять через одвірки, утворені дугами хребців. Коли відстань між хребцями зменшується (міжхребетні диски-то розплющилися!), нерви неминуче здавлюються. Однак кожен нерв кудись так веде. Ось і виходить, що коли наш хребет укоротили, тобто хребці «сіли» один на одного, у нас обов’язково щось починає хворіти.

Якщо погано йде справа в шийному відділі хребта, біля самої основи черепа, – боліта голова, якщо трохи нижче – може зіпсуватися зір, якщо у грудному відділі – боліти і погано працює шлунок, печінка і серце, ще трохи нижче – кишечник і почки, а далі – статеві органи.

Чоловік, згодом, вирішує відвідати лікаря – одного, іншого, третього (адже у нас їх багато), і кожен що-небудь знаходить по своїй частині, кожен ставить діагноз. Виходить, що в людини десяток хвороб. Але насправді у всьому «винний» хребет. Буває, правда, що жоден лікар нічого не знаходить, а людина при цьому почуває себе руїною. Знову ж вся справа у хребті.

Ось кілька простих вправ від Поля Брегга, які необхідно виконувати у комплексі, щоб зберігати здоров’я хребта та організму в цілому:

1. Ця вправа впливає на ту частину хребта, яка «обслуговує» голову та очні м’язи, а також на цілу мережу нервів, що йдуть до шлунка та кишечника. Таким чином, виконуючи тільки це вправу, ми впливаємо на джерела таких недуг, як головний біль, напруження очей, нетравлення шлунка та погане засвоєння їжі.

Ляжте на підлогу обличчям донизу, підніміть таз і вигніть дугою спину. Тіло спирається тільки на ладони та пальці ног. Таз повинен бути вищий за голову. Голову опущено. Ноги розставлені на ширину плечей. Коліна та лікті випрямлені. Опустіть таз майже до пола. Пам’ятайте, що руки та ноги повинні бути прямі, що придає особливу напруженість хребту.

Підніміть голову та різко відкиньте її назад. Робіть це вправу повільно. Тепер опустіть таз якнайнижче, а потім підніміть його якнайвище, вигнувши спину вгору, знову опустіть, підніміть і опустіть. Якщо ви робите це вправу правильно, то відчуєте через кілька рухів полегшення, оскільки відбувається розслаблення хребта.

2. Це вправо призначене для стимуляції нервів, що йдуть до печінки та нірок. Початкове положення те саме, що і для першої вправи. Ляжте на підлогу обличчям донизу, підніміть таз і вигніть спину. Тіло спирається на ладони та пальці ног. Руки та ноги прямі. Поверніть таз якнайбільше вліво, опускаючи лівий бік якомога нижче, а потім праворуч. Руки та ноги не згинайте. Рухи робіть повільно і думайте про розтягнення хребта.

3. Розслабляючи хребетний столб зверху до низу, ви знімаєте навантаження з тазової області. Зміцнюються м’язи, що йдуть до хребта, стимулюються міжхребцеві диски.

Початкове положення: сядьте на підлогу, упріться на розставлені прямі руки, розташовані трохи ззаду, ноги зігнуті. Підніміть таз. Тіло спирається на розставлені зігнуті ноги та прямі руки. Це вправу необхідно робити у швидкому темпі. Підніміть тіло до горизонтального положення хребта. Опуститись у початкове положення. Повторіть рух кілька разів.

4. Ця вправа надає особливу силу тій частині хребта, де зосереджені нерви, що керують шлунком. Крім того, вона є ефективною для всього хребта, розтягує його, приводячи організм до збалансованого стану.

Ляжте на спину, ноги витягнуті, руки осторонь. Зігніть коліна, підтягніть їх до грудей та обхопіть руками. Відштовхніть коліна і стегна від грудей, не відпускаючи рук, – за типом качеля. Одночасно підніміть голову і спробуйте торкнутися підборіддям колін. Тримайте це положення тулуба протягом п’яти секунд.

5. Це вправа – одне з найголовніших для розтягування хребта. Крім того, вона приносить полегшення товстому кишечнику, стимулюючи керуючі нерви.

Встаньте на карачки, згадайте, як роблять це маленькі діти. “Походіть” таким чином хвилин п’ять-сім. А тепер уявіть, що ви – кішка: високо підніміть таз, вигнувши дугою спину, опустіть голову, опираючись на прямі руки та ноги. У такому положенні обійдіть кімнати.

Після вправ найкраще, що ви можете зробити для відпочинку та додаткового розтягнення хребта – це повисіти, зачепившись руками за поперечину. Виконання вправ строго індивідуально. Спершу треба робити шкірну вправу не більше двох-трьох разів. Через день збільшити до п’яти і більше разів та виконувати всю програму щодня.

Після того, як в організмі намітилися покращення, можна скоротити виконання до двох разів на тиждень, щоб зберегти хребет гнутким та розслабленим. Однак урахуйте, що негативні зміни в хребті відбувалися протягом багатьох років і не можна нічого виправити за коротку годину.