• Геморагічний інсульт

    Визначення Інсульт (insultus – удар) – гостре порушення мозкового кровообігу, яке супроводжується структурними змінами в тканині мозку і стійкими органічними симптомами, що утримуються понад добу. Епідеміологія. За даними ВООЗ частота інсультів в різних країнах світу коливається від 150 до 740 на 100 тис. населення. В США щороку після перенесеного інсульту з медичних закладів виписується 400 … Докладніше

  • Неврологічні прояви поперекового та шийного остеохондрозу

    Серед уражень хребта, що супроводжуються неврологічними проявами, найбільш часто зустрічаються дегенеративно-дистрофічні процеси: остеохондроз і спондилоартроз. Остеохондроз хребта (ОХ) відноситься до найбільш розповсюдженої патології. Різний ступінь вираженості неврологічних проявів ОХ виявляється у 50 % обстежених у популяційних дослідженнях. Близько 80 % осіб у популяції протягом життя переносять приступи поперекового чи шийного болю. 75-90 % захворюваності припадає … Докладніше

  • Розсіяний склероз

    Розсіяний склероз(РС) – хронічне, прогресуюче захворювання ЦНС, що проявляється розсіяною неврологічною симптоматикою внаслідок демієлінізуючого процесу і яке має в типових випадках ремітуючий перебіг. РС відноситься до групи демієлінізуючих захворювань, основним патологічним проявом яких є руйнування мієліну. Мієлін – це білково-ліпідна мембрана нервової клітини (в ЦНС – олігодендроциту, в периферичній нервовій системі – шванівської клітини), яка … Докладніше

  • Епілепсія

    Епілепсія — гетерогенна група захворювань, які характеризуються повторними, спонтанно виникаючими нападами. Епілептичний напад є основним симптомом епілепсії і клінічним проявом гіперсинхронних розрядів у нейронах головного мозку. Етіологія епілепсії залишається багато в чому нез’ясованою. Більшість дослідників надають основного значення факторові спадковості. Про це свідчить більш висока конкордантність по цьому захворюванню монозиготних близнюків у порівнянні з дізиготними: … Докладніше

  • Cпадкові захворювання нервової системи

    МІАСТЕНІЯ Міастенія – найбільш розповсюджене з усіх синаптичних захворювань людини. Міастенія описана більш 100 років тому, відома під різними назвами: астенічна офтальмоплегія, функціональний поліоенцефаломієліт, miasthenia gravis pseudoparalytika, а також по імені авторів, які описували міастенію: “хвороба Ерба”, хвороба Гольдфлама, хвороба Жолі. Розповсюдженість. Дані різноманітні. На 1980 р. у США число хворих на міастенію коливалось від … Докладніше

  • Поняття про дерматологію

    Дерматологія (derma — шкіра, logos — наука) вивчає причини, патогенез, клініку, лікування та профілактику хвороб шкіри. Усю історію розвитку вчення про хвороби шкіри умовно можна поділити на кілька періодів. Перший період, який грунтувався на спостереженнях та практичному досвіді, сягає сивої давнини. Ще у III-II тисячоліттях до нашої ери в Китаї та Індії були описані короста, … Докладніше

  • Морфологія та фізіологія

    Шкіра утворює зовнішній покрив людського тіла, має складну будову і виконує цілу низку важливих функцій. Її загальна площа — 1,5-2 м2, вага — в середньому 4 кг, що становить 4-9 % від загальної маси тіла. Товщина шкіри на різних ділянках різна і коливається в межах 0,5-4 мм. На поверхні шкіри є борозенки, гребені і дотикові … Докладніше

  • Методи обстеження хворих

    Мета обстеження — встановлення правильного діагнозу із подальшим призначенням раціональної та ефективної терапії. Загальновідомий вираз: хто добре діагностує, той добре лікує. У дерматології застосовують як загальномедичні методи обстеження, так і специфічні, дерматологічні. Загалом відсоток візуального компонента діагностики вельми значний і сягає 90. Це означає, що у типових, характерних випадках (псоріаз, фурункул, імпетиго тощо) один погляд … Докладніше

  • Принцип лікування хвороб шкіри

    Як було вже зазначено, передумовою ефективної терапії дерматозів є, перш за все, правильна діагностика (хто правильно діагностує, той і правильно лікує). Але не тільки це. В сучасних умовах лікар повинен ще добре знати клінічну фармакологію численних лікарських засобів. При складанні плану лікування враховують етіологію хвороби, усі можливі ланки патогенезу, переносимість ліків та їх ефективність у … Докладніше

  • Інфекційні хвороби шкіри

    Етіологія. Золотистий стафілокок фагогрупи II, фаготип 71. Патогенез. Частіше хворіють діти у перші 3 місяці життя, рідше — у старшому віці (до 2 років) і дуже рідко — дорослі після поранення м’яких тканин на тлі імунодефіциту та ниркової недостатності. Стафілококи продукують епідермолітичний екзотоксин — ексфоліатин у вогнищі інфекції (гнійний кон’юнктивіт, отит, інфекції носоглотки тощо), який … Докладніше

  • Вірусні інфекційні хвороби шкіри

    Синонім. Простий герпес шкіри (herpes simplex). Патологія посідає провідне місце серед вірусних хвороб людини, а 95 % населення є пожиттєвими носіями вірусу. Згідно з даними ВООЗ, в останні роки постійно збільшується захворюваність на цю інфекцію, а також кількість ускладнених форм. Вона посідає друге місце після грипу як причина смерті від вірусних інфекцій. Етіологія. Збудник — … Докладніше

  • Бульозні дерматози

    Етіологія і патогенез. Етіологія пемфігусу не відома. За даними більшості досліджень, провідна роль у патогенезі цієї хвороби належить автоімунним процесам, про що свідчать утворення антитіл до міжклітинної речовини; фіксація комплексу антиген-антитіло в міжклітинній речовині, що, як вважають, обумовлює руйнування десмосом епідермоцитів або епітелію слизових оболонок; втрата здатності клітин до з’єднання між собою, розвиток акантолізу, хоча … Докладніше