Ракова кахексія

Ракова кахексія – останнє виснаження, що виникає при онкологічних захворюваннях. Проявляється різким зниженням маси тіла, м’язовою слабкістю, порушенням працездатності, розладами сну, блідістю та в’ялістю шкіри, трофічними змінами волосся та нігтів, гіпотонією, зниженням імунітету, набряками, психічними розладами, аменореєю у жінок та втратою лібідо у чоловіків. Ракова кахексія супроводжується порушеннями всіх видів обміну. Нерідко стає прямою чи непрямою причиною смерті хворого. Діагностується на підставі анамнезу, даних зовнішнього огляду та об’єктивних досліджень. Лікування медикаментозне.

Ракова кахексія – прогресуюча втрата маси тіла, що виникає при злоякісних новоутвореннях і супроводжується нервово-м’язовою слабкістю, порушенням апетиту, розладами білкового, жирового, вуглеводного та водно-електролітного обміну. Кахексия надає виражене негативний вплив працювати всіх органів прокуратури та систем. Згодом стає причиною несумісних із життям порушень гомеостазу. За різними даними, є причиною смерті 20-50% пацієнтів, які страждають на онкологічні захворювання. Може виникати при пухлинах будь-якої локалізації, проте частіше діагностується при ураженнях дихальної та травної системи. Лікування ракової кахексії здійснюють фахівці у сфері онкології, дієтології, гастроентерології, пульмонології та інших галузей медицини (залежно від локалізації новоутворення).

Патогенез цього стану поки що недостатньо вивчений. Передбачається, що основну роль розвитку ракової кахексії грає інтоксикація організму продуктами розпаду злоякісного новоутворення. Деякі фахівці вказують, що фактором, що провокує і/або посилює даний синдром, є вторинна інфекція в зоні пухлини, що розпадається. Встановлено, що ракова кахексія за низкою ознак відрізняється від виснаження, зумовленого недостатнім надходженням поживних речовин у організм. При кахексії, спричиненій голодуванням, відзначається зменшення кількості жирової тканини. Рівень обміну речовин знижується, печінка атрофується, розпад білка сповільнюється. При раковій кахексії хворий втрачає як жирову, і м’язову тканину. Рівень обміну речовин залишається у нормі чи підвищується, печінка збільшується, розпад білка стає інтенсивнішим.

Крім того, ракова кахексія супроводжується розладом усіх видів обміну. Порушення вуглеводного обміну проявляються зниженням рівня глюкози, зменшенням запасів глікогену, посиленням глюконеогенезу та зниженням чутливості до інсуліну. Порушення жирового обміну при раковій кахексії полягають у зменшенні кількості жирів, посиленні ліполізу, зниженні активності ліпопротеїдліпази, підвищенні рівня тригліцеридів та розпаді гліцерину. Про порушення білкового обміну свідчать негативний азотистий баланс та посилення розпаду білків, у тому числі – за рахунок поперечно-смугастих м’язів.

Ракова кахексія протікає на тлі зменшення кількості поживних речовин, що надходять, і збільшення енергетичних витрат. Постійною ознакою ракової кахексії є розлад апетиту, зумовлений цілою низкою факторів, у тому числі – больовим синдромом, смаковими та нюховими порушеннями, хіміотерапією, радіотерапією та стоматитом, що часто розвивається у онкологічних хворих. Іншими причинами розвитку ракової кахексії є депресивний розлад, порушення функцій різних органів, нудота, блювання, ріст пухлин шлунково-кишкового тракту, здавлення шлунка та кишечника новоутвореннями, що розташовані у прилеглих органах.

Збільшення енергетичних втрат при раковій кахексії обумовлено синдромом порушеного всмоктування та діареєю, які часто виникають на тлі променевої терапії, хіміотерапії, хірургічного видалення значних ділянок шлунково-кишкового тракту, новоутворень підшлункової залози, карциноїдного синдрому, раку щита. Через значні втрати білка у хворих на ракову кахексію виникають анемія, гіпертрансферринемія та гіпоальбумінемія. Трофічні зміни шкіри, зниження імунітету та обмеження рухливості, обумовлене різкою слабкістю, стають причиною розвитку пролежнів та пневмонії.

Класифікація ракової кахексії

Виділяють три стадії ракової кахексії:

• Прекахексія. Супроводжується порушеннями апетиту, зниженням толерантності до глюкози та іншими ознаками виснаження за відсутності значної втрати ваги.
• Ракова кахексія. Діагностується при втраті 5 або більше відсотків маси тіла за останні півроку, при втраті 2 або більше відсотків маси тіла у поєднанні з саркопенією або при зниженні маси тіла на 2 або більше відсотків, якщо індекс маси тіла становить менше 20 кг/м2.
• Рефрактерна ракова кахексія. Супроводжується вираженим погіршенням стану пацієнта, відсутністю реакції на хіміо- та радіотерапію та неефективністю лікувальних заходів щодо збільшення маси тіла.

Пацієнти пред’являють скарги на різку слабкість, млявість, підвищену стомлюваність, пропасницю, запори або проноси. Порушується добовий ритм сну-неспання: ночами хворі на ракову кахексію страждають від безсоння, вдень відчувають сонливість. У жінок виникає аменорея, у чоловіків спостерігається відсутність лібідо. Розвиваються психічні розлади. Багато пацієнтів з раковою кахексією страждають від депресії. Спостерігаються сльозливість, дратівливість та емоційна лабільність, що змінюються апатією та байдужістю. При прогресуванні основного захворювання можливі порушення свідомості.

При зовнішньому огляді хворих на ракову кахексію виявляється виснаження різного ступеня вираженості. Іноді (як правило – при пухлинах яєчників, матки або молочної залози, що супроводжуються гормональними порушеннями) хворі мають нормальну чи підвищену масу тіла. Шкіра пацієнтів з раковою кахексією суха, в’яла, сірого або жовтуватого кольору із землистим відтінком. Відзначається поглиблення зморшок, виражений дефіцит підшкірної жирової клітковини, ламкість волосся та нігтів, підвищене випадання волосся. Можуть спостерігатися безбілкові набряки, асцит чи гідроторакс. Визначаються гіпотонія та тахікардія. Розвивається стоматит, можливе розхитування та випадання зубів. За аналізами крові визначається анемія.

Діагноз «ракова кахексія» встановлюється з урахуванням анамнезу (наявність онкологічного захворювання), скарг, даних зовнішнього огляду, лабораторних та інструментальних досліджень. У процесі діагностики акцентують увагу на зменшенні кількості споживаної їжі, переважання катаболічних процесів над анаболічними, виражених розладах функції скелетних м’язів (зменшення м’язової маси, зниження сили м’язів), зміні функціональних здібностей організму та погіршенні якості життя пацієнта, який страждає на ракову кахексію.

Для оцінки рівня анемії, функціонального стану печінки та нирок проводять загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові та загальний аналіз сечі. При підозрі на септичні ускладнення призначають аналіз сечі на бакпосів. За відсутності діагнозу основного онкологічного захворювання пацієнтів з раковою кахексією направляють на рентгенографію грудної клітки, УЗД органів черевної порожнини, колоноскопію, гастроскопію, гістероскопію, МРТ головного мозку та інші дослідження (залежно від передбачуваної локалізації новоутворення). Призначають консультації різних фахівців: терапевта, кардіолога, гастроентеролога, невролога, ендокринолога, уролога, гінеколога тощо.

Лікування симптоматичне. Пацієнтам з раковою кахексією призначають дієту, яка передбачає вживання легкозасвоюваних продуктів з великою кількістю білків, жирів, мікроелементів та вітамінів. Використовують препарати для підвищення апетиту та протиблювотні засоби. При необхідності (при вираженому виснаженні, порушенні ковтанні, тяжких інфекційних ускладненнях) здійснюють парентеральне введення глюкози, амінокислотних сумішей, вітамінів та електролітних розчинів. Паралельно проводять терапію основного захворювання.

Прогноз у більшості випадків несприятливий, особливо при рефрактерної ракової кахексії. Стан пацієнтів поступово погіршується. Розлади гомеостазу погіршуються через порушення діяльності різних органів і систем та інфекційних ускладнень, що приєднуються. При втраті 30-50% білка настає смерть. Безпосередньою причиною смерті стають важке загальне виснаження, пневмонії та великі пролежні. Від ракової кахексії гине від 20 до 50% хворих, які страждають на онкологічні захворювання.