Рецесія ясен

Рецесія ясен – патологічний стан, що характеризується зниженням обсягу ясен у напрямку апекса з оголенням шийки та кореня зуба. Основні скарги зводяться до появи естетичного дефекту. При рецесії ясен є підвищена чутливість зубів, зростає ризик розвитку карієсу кореня. Постановка діагнозу рецесія ясен базується на скаргах пацієнта, даних анамнезу, результатах фізикального та рентгенологічного методів дослідження. Залежно від форми та локального статусу лікування рецесії ясен може проводитися консервативним або хірургічним шляхом.

Рецесія ясен – апікальна міграція маргінальної ясна. Серед загальної кількості захворювань пародонту, що супроводжуються втратою зубоепітеліального прикріплення, рецесію ясен виявляють у 10% пародонтологічних хворих. У дитячому віці частота оголення кореня становить близько 8%, тоді як люди після 45-50 років характерні ознаки дефіциту маргінальної ясна виявляють практично в кожного пацієнта. Є відомості про те, що в економічно розвинених країнах поширеність рецесії ясен вище в порівнянні з країнами з низьким рівнем життя, що пояснюється високою частотою ортодонтичного лікування, що проводиться. Ризик розвитку рецесії ясен визначається співвідношенням двох основних показників – ширини прикріпленої ясна і величини вільного ясенного краю. За рівності цих показників ймовірність виникнення рецесії ясен досягає 90%. Найоптимальнішим співвідношенням стоматологи вважають 5:1.

Рецесія ясен – це поліетиологічний стан, який у більшості випадків є симптомом або наслідком іншого патологічного процесу. Однією з основних причин виникнення локальної рецесії ясен вважають травматизацію ясенного краю під час неправильного чищення зубів. Додаток надмірного тиску при виконанні горизонтальних рухів призводить до пошкодження вестибулярної платівки ікол, що знаходяться в зубному ряду зі щічним нахилом. Так як кровопостачання витонченої кортикальної частини кістки здійснюється за рахунок кровоносних судин окістя, травматизація останньої веде до ішемії цієї зони, внаслідок чого спостерігається спад кісткової тканини разом із зниженням висоти ясен.

Часто рецесію ясен виявляють при глибокому прикусі дизоклюзії в передній ділянці, що пояснюється нерівномірним розподілом жувального тиску. Відсутність навантаження на зуб, так само як і його навантаження, негативно позначається на стані маргінального періодонту. Дрібне переддень порожнини рота у поєднанні з малою величиною кератинізованої ясна і невиразністю екваторів зубів сприяють розвитку рецесії ясен, оскільки під час жування їжа безперешкодно проштовхується в напрямку крайової ясна, додатково травмуючи її. Скученість зубних рядів, масивні слизово-епітеліальні тяжі, високе прикріплення вуздечок, протрузійне положення зубів – всі ці анатомічні особливості також підвищують ризик розвитку рецесії ясен.

Симптоматична рецесія ясен виникає при запальних, запально-деструктивних або дистрофічних захворюваннях пародонту. При хронічному пародонтиті, пародонтозі поряд зі спадом кісткової тканини спостерігається дефіцит маргінальної ясна. Перфорація кореня зуба, порушення правил проведення інтралігаментарної анестезії, глибоке препарування уступу, пошкодження зубоепітеліального з’єднання краєм коронки, краї пломб, що нависають, форсовані методики ортодонтичного лікування – всі ці фактори ятрогенного походження також здатні викликати локальну рецесію ясна. Завищення висоти прикусу при відновленні жувальної поверхні зуба фотополімером, вкладкою чи коронкою веде до появи супраконтакту – точки підвищеного жувального тиску. В результаті цього в маргінальній ясна відбуваються процеси стиснення, ремоделювання кістки з переважанням остеокластичного компонента. Зниження висоти кісткової тканини супроводжується рецесією ясен.

Класифікація рецесії ясен

У стоматології розрізняють 4 основні класи рецесії ясен:

• Рецесія ясен 1 класу. Характеризується дефіцитом вільної неприкріпленої ясна. Патологічні зміни в інтерпроксимальних ділянках відсутні.
• Рецесія ясен 2 класу. Клінічно спостерігається апікальне усунення прикріпленої ясна. Висота та будова кістки міжзубних перегородок не порушені.
• Рецесія ясен 3 класу. Поєднується з незначною апікальною міграцією ясенного краю апроксимальних поверхонь.
• Рецесія ясен 4 класу. Характеризується циркулярним зменшенням кістки та ясна по всьому колу зуба та в міжзубних проміжках.

За поширеністю рецесію ясна поділяють на локалізовану та генералізовану, за етіологією – на травматичну, симптоматичну та фізіологічну.

При рецесії ясна пацієнти вказують на локальне або генералізоване оголення коріння. Пальпаторно визначають потовщення маргінальної ясна, що нагадує валик. Клінічно рецесія ясен може бути у вигляді тонкої щілини – дегісценції або V-подібного дефекту – фенестрації. Зазначається підвищена чутливість зубів. При симптоматичній рецесії ясен, що розвинулася на тлі пародонтиту, лікар-стоматолог виявляє гіперемовану набряклу (при гострому процесі) або синюшну пастозну (при хронічному перебігу захворювання) слизову, пародонтальні кишені. Спостерігається нерівномірна апікальна міграція ясен, рівень вищий з орального боку в ділянці нижніх різців та верхнього першого моляра, тобто, у місцях підвищеного відкладення зубного каменю. При пародонтозі спостерігається генералізована рівномірна рецесія ясен. Запальні явища, пародонтальні кишені відсутні. У пришийкових ділянках виявляють клиноподібні дефекти.

Рецесія ясен є основним ускладненням при проведенні ортодонтичного лікування за допомогою незнімних технік. Використання надмірних сил у поєднанні з малою шириною прикріпленої ясна призводить до витончення вестибулярної кортикальної пластинки, дефіциту крайового періодонту. Через незадовільний рівень гігієни у ортодонтичних пацієнтів також виявляють ознаки гінгівіту, пародонтиту. При перфорації кореня або дна порожнини зуба стоматолог поряд з рецесією ясен виявляє свищевий хід із грануляціями, що вибухають. Вертикальна перкусія при цьому є позитивною, що свідчить про наявність деструктивного процесу кісткової тканини навколо патологічного вогнища.

Діагностика рецесії ясен включає проведення клініко-рентгенологічного дослідження. При оцінці локального статусу визначають ширину та глибину рецесії ясна, заповненість міжзубного проміжку, цілісність зубоепітеліального з’єднання, ширину кератинізованої ясна та зону прикріпленої кератинізованої ясна, біотип пародонту. Всі ці показники є вкрай важливими як для оцінювання тяжкості рецесії ясен, так і для вибору раціонального плану лікування. При глибині апікальної міграції ясенного краю до 3 мм говорять про легкий ступінь рецесії ясен, значення в межах 3-5 мм свідчить про середню тяжкість патологічного процесу. Оголення коренів більше, ніж 5 мм, трактується як важка ступінь рецесії. Наявність втрат тканин міжзубного проміжку сигналізує про 3-4 ступені тяжкості рецесії ясен. При виявленні недостатньої ширини зони прикріпленої кератинізованої ясен та тонкого біотипу (товщина менше 1,75 мм) відновлюють як глибину, так і товщину тканин.

Локальну рецесію ясен травматичного походження виявляють, як правило, тільки з щічної сторони. При цьому на рентгенограмі визначають зниження висоти міжзубних перегородок, деструкцію кортикальної платівки в межах 1-2 зубів. При симптоматичній генералізованій рецесії ясен на рентгенівському знімку діагностують вертикальну або горизонтальну резорбцію кісткової тканини (залежно від перебігу запального процесу), остеопороз, деструкцію кортикальної платівки. Індекс кровоточивості (PBI) є позитивним, що свідчить про розвиток запального процесу в тканинах пародонту. Індекс гігієни Федорова-Володкіної підтверджує наявність зубних відкладень. При виявленні рецесії ясна диференціальну діагностику проводять між фізіологічною, травматичною та симптоматичною формами. Пацієнта обстежує терапевт-стоматолог.

Лікування рецесії ясен може проводитися як консервативно, а й хірургічним шляхом. За відсутності скарг пацієнта на підвищену чутливість зубів та наявність естетичного дефекту терапія апікального зміщення ясен включає навчання правилам гігієни (особлива увага приділяється вибору засобів догляду за порожниною рота), усунення м’яких і твердих підясенних та наддесневих відкладень, контроль оклюзійних контактів. Якщо рецесія ясен спостерігається в ділянці зуба, покритого коронкою, за наявності країв, що нависають, і ознак порушення крайового прилягання показано перепротезування. При симптоматичному генералізованому дефіциті маргінальної ясна проводять протизапальне лікування основного захворювання.

Підвищена чутливість зубів, скарги пацієнта на наявність естетичного дефекту є свідченням виконання хірургічного втручання. Відновлення маргінальної ясна може виконуватися з використанням одношарових та двошарових методик закриття рецесії, а також способом спрямованої регенерації тканини. Оптимальними місцевими умовами для проведення операції з усунення рецесії ясен є глибоке переддень порожнини рота, достатня товщина і ширина зони кератинізованої ясна, товстий біотип пародонту.

Усунення етіологічних факторів, що викликали зміщення крайової ясен апікально, зубних відкладень, педантичне дотримання правил гігієни – все це стабілізує рівень ясенного краю при локальній рецесії ясен. Прогноз при симптоматичному генералізованому дефіциті маргінальної ясна залежить від успішності лікування основного захворювання. Створення кератинізованої зони сприяє повному спонтанному закриття неглибоких локальних рецесій ясен. Нестабільний прогноз у післяопераційному періоді відзначається при утворенні довгого епітеліального прикріплення, що найчастіше є наслідком ускладненого загоєння ранової поверхні.