Рецидивуючий афтозний стоматит

Рецидивуючий афтозний стоматит – хронічне запальне захворювання слизової оболонки ротової порожнини. Клінічно проявляється утворенням болючих ерозій округлої форми з гіперемованим обідком, покритих фібринозним нальотом. Діагностика рецидивуючого афтозного стоматиту зводиться до збору скарг, складання анамнезу захворювання, проведення фізикального огляду. Лікування спрямоване на усунення одонтогенних джерел інфекції, нормалізацію функціонування органів шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи. Місцево призначають анестетики, антисептики як розчинів для полоскання порожнини рота, аплікації кератопластиків.

Рецидивуючий афтозний стоматит – захворювання, що характеризується осередковим порушенням цілісності поверхневого епітелію. Патологію з однаковою частотою діагностують у представників обох статей. Випадки загострення рецидивуючого афтозного стоматиту виникають переважно у осінньо-весняний період. Рецидивний афтозний стоматит – неконтагіозне захворювання, ризик інфікування при контакті з хворим повністю виключено. При виявленні патології показано комплексне лікування. Прогноз визначається формою стоматиту, рівнем резистентності організму, своєчасністю звернення пацієнтів до медичного закладу, адекватністю терапевтичних заходів, що проводяться.

На сьогоднішній день однозначної думки щодо етіопатогенезу рецидивуючого афтозного стоматиту немає. Вчені вважають, що вагомим провокуючим фактором у розвитку захворювання є алергічний процес. Рецидивуючий афтозний стоматит виникає на тлі сенсибілізації організму до умовно-патогенних мікроорганізмів ротової порожнини, вірусів, харчових або мікробних алергенів. Дослідження показали, що бактеріальна алергія розвивається у пацієнтів із дисбактеріозом дистальних відділів ШКТ.

Стоматологи також не виключають, що можливою причиною рецидивуючого афтозного стоматиту може бути перехресна імунна реакція, суть якої полягає в помилковому ураженні антитілами, що виробляються організмом людини, слизової оболонки ротової порожнини у зв’язку з антигенною подібністю бактерій з клітинами епітелію. Нерідко виникнення рецидивуючого афтозного стоматиту передують травми слизової оболонки. Також можливими причинами захворювання можуть бути патології ендокринної системи, органів травлення. Сприятливими факторами, що сприяють розвитку рецидивуючого афтозного стоматиту, є гіповітамінози, часті інфекційні захворювання, зміни імунологічного статусу (ексудативно-катаральний діатез, цукровий діабет, бронхіальна астма, дисбіоз, гельмінтози).

Розрізняють три ступені тяжкості течії:

1. Легкий ступінь. Діагностують при появі кількох афт раз на 2 роки.
2. Середній ступінь. Пацієнти звертаються до стоматолога до 2 разів протягом року. У ротовій порожнині виявляють множинні осередки ураження.
3. Тяжкий ступінь. Рецидиви захворювання виникають 3 рази на рік та частіше.

Чотири форми рецидивуючого афтозного стоматиту:

1. Фібринозний афтозний стоматит. У прогностичному відношенні є найсприятливішою формою захворювання. Ерозії епітелізуються протягом 7 днів.
2. Некротичний рецидивуючий афтозний стоматит. Розвивається у пацієнтів із зниженим імунним статусом організму на фоні соматичних захворювань. Внаслідок спазму судин виникає ділянка ішемії з наступним некрозом слизової оболонки. Афти тривалий час не гояться. Репаративні процеси тривають до 3 тижнів.
3. Гландулярний рецидивуючий афтозний стоматит. Протікає із залученням до патологічного процесу проток малих слинних залоз. Для цієї форми захворювання характерна нетипова локалізація елементів ураження (найчастіше афти виявляють на небі). Регенерація ерозивних ділянок відбувається упродовж місяця.
4. Рецидивуючий афтозний стоматит, що рубцюється. Є найважчою формою захворювання. Розвивається і натомість імунодефіцитних станів. Протікає з утворенням глибоких виразкових уражень, після епітелізації яких виникають рубці, що деформують слизову оболонку. Відновлювальні процеси тривають до 2 місяців.

При рецидивному афтозному стоматиті з’являється афта – ерозія округлої форми з гіперемованим віночком, що утворилася на тлі незапаленою слизовою оболонкою. Найчастіше афти виявляються на щоці, слизовій оболонці губ, по перехідній складці в ділянці нижньої щелепи. Вкрай рідко при рецидивному афтозному стоматиті ерозії виявляють на яснах, небі. Зверху афти покриті фібринозними нашаруваннями білого кольору, щільно спаяними з поверхнею, що підлягає. Пацієнти скаржаться на болючість при вживанні їжі та під час розмови. Іноді спостерігається регіонарний лімфаденіт. Очищення афт від нальоту відбувається на 4-5 день. Ділянка ураження епітелізується через тиждень після появи перших ознак захворювання.

Діагностика рецидивуючого афтозного стоматиту зводиться до збору скарг, складання анамнезу захворювання, проведення фізикального обстеження. У пацієнтів з рецидивуючим афтозним стоматитом відкриття рота вільне, здійснюється у повному обсязі. Шкірні покриви кольору не змінені, обличчя симетричної конфігурації. Під час внутрішньоротового клінічного огляду лікар-стоматолог виявляє на тлі незапалену слизову оболонку ерозію округлої форми з червоним віночком по периферії діаметром до 1 см. Поверхня афти покрита білуватим нальотом. При спробі видалити нашарування оголюється поверхня, що кровоточить. При пальпації афта болісна, інфільтрат біля основи ерозії відсутня. Іноді спостерігається регіонарний лімфаденіт.

Диференціюють рецидивуючий афтозний стоматит з герпетичною інфекцією, травматичними ерозіями, виразково-некротичним стоматитом, сифілісом ротової порожнини, бульозним дерматитом Лорта-Жакоба. Обстеження проводить стоматолог-терапевт. Для виявлення можливої ​​фонової патології як етіологічного фактора у розвитку рецидивуючого афтозного стоматиту показані консультації вузьких фахівців: гастроентеролога, оториноларинголога, ендокринолога, імунолога.

Загальне лікування рецидивуючого афтозного стоматиту спрямоване на елімінацію осередків одонтогенної інфекції, нормалізацію функціонування органів шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи, підвищення реактивності організму. З метою блокування дії гістаміну – біологічно активної речовини, що відповідає за прояви ознак запалення, застосовують антигістамінні препарати. Щоб підвищити показники загальної та місцевої резистентності при рецидивному афтозному стоматиті, використовують імуномодулятори, полівітамінні комплекси, до складу яких входять тіамін, фолієва та аскорбінова кислота.

Місцево пацієнтам призначають анестетики як спрею чи мазі для знеболювання ураженої ділянки. З метою боротьби із вторинною інфекцією застосовують розчини антисептиків. Для очищення поверхні афт від нальоту використовують аплікації препаратів з урахуванням протеолітичних ферментів. На заключному етапі у фазі дегідратації показано кератопластику. Хорошого ефекту при лікуванні рецидивуючого афтозного стоматиту вдається досягти за допомогою таких фізіотерапевтичних процедур як лазер, фонофорез. Для запобігання додаткової травматизації слизової оболонки в період виражених клінічних проявів захворювання пацієнтам не рекомендують вживати гостру, жорстку їжу. Прогноз при фібринозній формі рецидивуючого афтозного стоматиту сприятливий. У разі некротичного, рубцювання стоматиту прогноз визначається ефективністю лікування основного соматичного захворювання.